Архів
Вівторок,
27 червня 2017 року

№ 49 (19494)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Амбітний безпековий план

ЄВРОСОЮЗ. Лідери ЄС домовилися посилити зовнішні кордони.

Докладніше...
Стратегічна перемога

ІРАК. Дві третини Старого міста в Мосулі звільнено від бойовиків «ІДІЛ».

Докладніше...
«Хазяйка морів» підтримує статус

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ почала випробування свого найбільшого авіаносця.

Докладніше...
Утримали владу

АЛБАНІЯ. На парламентських виборах лідирує «Соціалістична партія».

Докладніше...
Виставили ультиматум

КАТАР отримав від арабських країн список їхніх вимог.

Докладніше...
Пригадали навіть доччині екзамени

ПІВДЕННА КОРЕЯ. Радниця екс-президента проведе три роки за гратами.

Докладніше...
Завершують справу

ПОЛЬЩА. Сейм проголосував за знесення у країні всіх пам’ятників радянської епохи, що прославляють комунізм.

Докладніше...
Версія для друку          На головну

Щоб мати гарну паляницю

Микола ЮРЧИШИН.

На фото автора: учасники міжнародної науково-практичної конференції оглядають дослідницькі поля Інституту фізіології рослин і генетики НАН України.

Експерти Організації Об’єднаних Націй прогнозують: якщо до 2050 року не вдасться стримати темпи глобального потепління, врожайність зернових культур знизиться на 25 відсотків, а деякі землеробські території можуть стати непридатними для агровиробництва. Водночас, щоб прогодувати населення планети, чисельність якого постійно зростає, потрібно подвоїти, а то й потроїти врожайність зернових. Саме над останньою проблемою працює Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, який упродовж багатьох років очолює Герой України академік Володимир Васильович Моргун.

ЗАДЛЯ того, аби ознайомити аграріїв із новими здобутками, підбити підсумки торішнього хліборобського сезону, окреслити перспективи нинішнього, керівники сільськогосподарських підприємств, фермери, агрономи з усіх регіонів країни щороку з’їжджаються на традиційний День поля, який організовує ІФРГ на своїх землях, а також на полях господарств, що співпрацюють із науковим закладом.

Що ж сьогодні непокоїть аграріїв найбільше?

Насамперед обговорювали особливості, переваги та недоліки різних сортів пшениці. Торік в Україні було закладено 13 науково-технологічних полігонів, на кожному з яких висівалося від 20 до 40 сортів озимої пшениці селекції інституту. В усіх високий генетичний потенціал. Але найкраще себе зарекомендували Смуглянка, Чорнява, Славна, Фаворитка. Вони чудово «показують себе» в усіх кліматичних зонах України та за її межами. Максимальна врожайність — від 110 до 131,8 центнера з гектара. Ці сорти мають комплексний імунітет та придатні і для органічного землеробства, і в умовах зрошення.

Дуже перспективні універсальні Снігурка, Чигиринська, Новокиївська. Окрім того, що дають стабільно високі врожаї, ще й мають відмінну посухо- та зимостійкість, невибагливі до умов вирощування і є, по суті, страховими.

Особливу увагу учасників заходу академік В. Моргун привернув до сортів Подолянка та Богдана, які, на його переконання, за виробничою надійністю неперевершені. В сучасних кризових кліматичних умовах вони ідеально підходять для різних видів господарств.

Ознайомилися учасники міжнародної науково-практичної конференції «День поля-2017» і з новими сортами озимої пшениці селекції ІФРГ. Серед них — Новосмуглянка і Придніпровська. Це багатостеблові високоінтенсивні сорти для оптимальних технологій. Їхня врожайність сягає 119-121 центнера з гектара.

Зацікавили гостей і середньорослі універсальні сорти Соломія, Софія Київська та Даринка Київська. Вони мають високу екологічну пластичність, придатні для сівби по гірших попередниках (генетичний потенціал — 119 і 116 ц/га відповідно). Рекомендовані для всіх зон України.

Не могли оминути учасники заходу таку проблему, як брак добрив, засобів захисту рослин від шкідників і хвороб, інших елементів інтенсивних технологій. А без них високих врожаїв не буде! На сьогодні господарники вносять у середньому близько 90 кілограмів діючої речовини на гектар за оптимальної норми 270-320 кілограмів.

Ще одне болюче питання порушив академік Моргун.

— Фермери та господарники почали звикати до того, що робити неприпустимо, — сказав він. — Це грубе порушення строків сівби озимини. Буває, сіють пшеницю не у вересні, а в листопаді. Тоді озимі або не встигають зійти, або входять у зиму в стадії слабкого кущіння. За статистикою, таких посівів останніми роками в Україні — близько 1,2 мільйона гектарів, або понад 20 відсотків. Це спричиняє суттєві економічні збитки. А якщо на цих площах були неналежні попередники, то загальний недобір урожаю на них — 20-30 центнерів із гектара. Це не по гороху чи чорному пару сіяти. Тому при визначенні рентабельності, скажімо, соняшнику потрібно враховувати збитки, яких він може завдати майбутньому врожаю пшениці.

Говорили на Дні поля й про необхідність поліпшення якості зерна, яке йде на виробництво борошна. Торік наша країна стала лідером у світі з його експорту. Але через низьку якість ціна українського борошна була найнижчою у світі. Тоді як Сполучені Штати Америки, постачивши на світовий ринок дещо менші обсяги борошна, виручили вдвічі більшу суму.

Непокоїть аграріїв і те, що експорт вітчизняної аграрної продукції — переважно сировинного характеру. Ось приклад. У 2012 році від її продажу за кордон наша країна одержала 18 мільярдів доларів при 32 мільйонах гектарів орних земель. Тоді як Нідерланди, маючи 2,3 мільйона гектарів орної землі, щороку одержують від аграрного експорту пересічно 100 мільярдів доларів. Там не тільки все вирощується, а й на високому рівні переробляється і тільки тоді реалізується.

Водночас Україна може подвоїти врожайність зернових. Тому національна ідея перетворення її на потужну аграрну державу має вагоме підґрунтя. Ми маємо скористатися світовим дефіцитом харчових продуктів на користь власної економіки. Ось якою проблемою мають пройнятися наші можновладці, а не думати про те, як швидше зробити рідну землю товаром.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Гарант домовився
Читати
Iз «Євробаченням» не все гаразд?
Читати
Потрібні судна
Читати
Втратили на блокаді
Читати
Що турбує українців
Читати
«Новий формат захисту територій» уже незабаром
Читати
Чи законно конфіскували?
Читати
Шкідники атакують
Читати
Менше випікається хліба
Читати
Уряд нагодує
Читати





— А тепер розповідай, довговухий, як ти на своєму морковному полі нашого ведмедя завалив!..

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове