Архів
П’ятниця,
16 червня 2017 року

№ 46 (19491)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Щоб більше не втручалися

США. Сенат затвердив нові засоби впливу проти РФ.

Докладніше...
Урядова криза

РУМУНІЯ. Міністри правлячої коаліції подали у відставку.

Докладніше...
Рубль уже не валюта

БІЛОРУСЬ відмовилася від російського рубля.

Докладніше...
Де бідність — там нестабільність

АФГАНІСТАН. Світовий банк виділив понад півмільярда доларів на боротьбу з бідністю у країні.

Докладніше...
Чума без кордонів

У ПОЛЬЩІ зафіксовано перший цього року випадок ураження домашніх свиней африканською чумою.

Докладніше...
Є привід озброюватися

КАТАР попри кризу закуповує у США винищувачі F-15.

Докладніше...
По-сусідськи

ЄГИПЕТ віддасть два острови Саудівській Аравії.

Докладніше...
Вулиця не школа

КОЛУМБІЯ. У Боготі поліція розігнала страйк учителів сльозогінним газом і водометами.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Сільські обрії

У надійних руках

Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ.

Хмельницька область.

Агропідприємство «Агроінвест» села Ліщани Ізяславського району Хмельницької області успішно впоралось із посівною. 73 працівники обробляють понад дві тисячі гектарів орної землі, доглядають 240 голів великої рогатої худоби, майже 200 свиней. Є тут і коні, і птахо- та кролеферми.

УРОЖАЇ з року в рік непогані, що дає змогу «Агроінвесту» і заробітну плату вчасно виплачувати, і з пайовиками розраховуватися. До речі, оплата земельних паїв у господарстві — чи не найвища у районі: 8 відсотків від нормативно-грошової оцінки. За бажання пайовиків можливий розрахунок натурою: кожен із них отримує по 4 ц пшениці, 5 ц ячменю, 4 ц кукурудзи. Нарікань на якість продукції у селян немає.

Ремонт доріг, школи зі спортивним залом, будинку культури — все це давно стало клопотами підприємства. Оскільки райвідділ освіти оплачує харчування дітей тільки початкових класів, то старшокласників годують коштом господарства. Крім цього, відмінникам навчання встановлено заохочувальні премії. Не обходять тут увагою механізаторів та найманих будівельників, обіди для яких теж безкоштовні. У сучасно обладнану їдальню любо зайти, на кухні випікають хліб та інші вироби. Частина селян уже користується новим водогоном, для решти виготовлено документацію.

А ще зовсім недавно це господарство, яке утворилося на базі колишнього колгоспу імені Шевченка, було у великих боргах перед державою та селянами. 2006-го пайовики не бачили іншого виходу, як звернутися до Петра Миколайовича Павлюка, заступника голови правління агротовариства у сусідніх Теліжинцях, із проханням очолити господарство у Ліщанах.

Петро Павлюк за освітою педагог, шість років пропрацював у рідній школі. Але успадкований від батька-хлібороба потяг до землі переміг: почав трудитись на сільській ниві. Тож на той час, коли очолив «Агроінвест», мав солідний аграрний досвід. Свою діяльність на новій посаді розпочав зі зміни форми господарювання. За рахунок узятих у держави кредитів придбали сільськогосподарську техніку, збільшили поголів’я худоби, погасили давні борги. Новостворене господарство почало поволі набиратися сили. Незабаром свої земельні паї новому керівникові довірили мешканці ще чотирьох сіл. Разом пережили період становлення, кілька загальноукраїнських економічних криз. «Земля завжди віддячує тим, хто вміє і хоче на ній працювати», — підбадьорював тоді людей Петро Миколайович.

«Я не ошукав жодного зі своїх партнерів, тому мені вірять, а це ой як немало, — ділиться досвідом Петро Павлюк. — Земля у нас родюча, треба тільки правильно господарювати на ній. Ставку робимо на органічні добрива, яких достатньо завдяки тваринництву, за необхідності вносимо мінеральні. Тому збираємо гарні врожаї. Навіть торік, незважаючи на посуху, зібрали пересічно з гектара: пшениці — 77 центнерів, ячменю — 70, кукурудзи — 112, соняшнику — 34, сої — 25 ц. Щоправда, трохи підвів ріпак».

Керівник господарства з теплотою відгукується про помічників-однодумців: свого заступника — брата Валерія Миколайовича, директора фермерського господарства В. В. Лавруна, головного інженера О. Л. Жембрієвського, агронома М. Д. Яремчука, начальника цеху тваринництва М.О. Комісарчука та багатьох інших спеціалістів.

Найбільше непокоїть Павлюка те, що держава для працівників сільського господарства залишається злою мачухою. «Фермерам украй необхідні дешеві кредити, а податки мають бути посильні, — переконаний Петро Миколайович. — Украй необхідна державна підтримка тваринництва. В Україні досі немає свого виробника засобів захисту рослин. Усе завозиться з-за кордону. Боляче, що наповнюємо не вітчизняну скарбницю, а збагачуємо інші держави...»

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
АТО «не працює»
Читати
«Безвізом» користуються
Читати
Набув чинності закон
Читати
Війни на дорогах
Читати
Нема на що жити
Читати
Увага: кір!
Читати
Українець у душі
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове