Архів
Вівторок,
13 червня 2017 року

№ 45 (19490)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Прогнозований результат

ФРАНЦІЯ. Партія Еммануеля Макрона здобула більшість у першому турі парламентських виборів.

Докладніше...
Теж вибори, але дострокові

КОСОВО. Коаліція, очолювана колишніми польовими командирами, виграє парламентські вибори.

Докладніше...
Несподівана відповідь «Газпрому»

МОЛДОВА не збирається оплачувати «Газпрому» борги Придністров’я за спожитий газ.

Докладніше...
Перемога з гірчинкою

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Результати дострокових парламентських виборів обвалили фунт.

Докладніше...
Збройна підтримка

ТУРЕЧЧИНА відправляє свої війська до Катару.

Докладніше...
Подвійний теракт

ІРАН. У Тегерані скоєно збройний напад на будівлю парламенту.

Докладніше...
Домівки змиває

У ПАР вирує шторм — найпотужніший за останні понад три десятиліття.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Гаряча тема

Ватутін чи Шухевич

Михайло ГУБАШ.

Нещодавно Київська міськрада перейменувала проспект Ватутіна на проспект Шухевича. Це рішення столичних депутатів викликало в суспільстві певний резонанс. Навіть попри те, що чимало пересічних громадян достеменно не знають, хто такий Роман Шухевич. Це з’ясував один із телеканалів, проводячи опитування на київських вулицях. Наприклад, жіночка, до якої звернулись, впевнено відповіла, що підтримує перейменування, бо Шухевич був генералом... Української Народної Республіки і багато для неї зробив. Тому для початку коротенька історична довідка.

Пам’ять про закривавлений Славутич

МИКОЛА Ватутін — радянський воєначальник, під командуванням якого у листопаді 1943 року було визволено Київ від німецьких загарбників. Герой Радянського Союзу (посмертно, травень 1965 р.).

Роман Шухевич — український політичний і державний діяч, головнокомандувач Української повстанської армії (УПА). У 2007 році з нагоди 100-річчя від дня народження йому було посмертно присвоєно звання Героя України.

Два генерали, обидва — Герої. Тільки різних державних утворень, одне з яких кануло в Лету, а друге постало на його уламках. Тому й перейменування видається історично виправданим. Більше того, у Ватутіна вкрай суперечлива репутація в історії саме України, і саме у зв’язку з «визволенням» Києва.

Вітчизняні вчені-історики закидають радянському генералові бездушне ставлення до бійців, яких він використовував як гарматне м’ясо, за рахунок чого й вигравав битви. Зокрема, і битву за Київ 1943-го. «Основний удар по ворогу було вирішено завдати з Букринського плацдарму, де дуже високий і крутий правий берег Дніпра. До того ж він був добре укріплений німцями: кожні кілька метрів — кулемет, гранатомет, гармата. Саме на ці неприступні укріплення злочинно, бо без підготовки, без переправних засобів, прямо з маршу кидали неозброєних сільських хлопців і дядьків у домашньому одязі, мобілізованих на щойно взятому Лівобережжі». Мовляв, зброю здобудете в бою! Своїм синам сказав би таке командир...

Відомий російський письменник Віктор Астаф’єв, учасник форсування Дніпра, згадував: «Двадцять п’ять тисяч воїнів входить у воду, а виходить на тому березі три тисячі, максимум п’ять...». За офіційними даними, тоді у боях загинуло 417 тис. радянських солдатів і офіцерів, з них тільки на Букринському плацдармі — близько 240 тис. чоловік...

У багатьох українських селах досі з невимовним болем і жалобою згадують те жахливо-криваве визволення столиці...

Співпраця з нацистами

ЩО Ж до Шухевича, то йому опоненти закидають начебто «співпрацю» з гітлерівським режимом, зокрема коли він очолював батальйон «Нахтігаль» («Соловейко»), створений навесні 1941-го. Це був спецбатальйон Абверу — німецької військової розвідки і контррозвідки, яку очолював адмірал Канаріс, звинувачений пізніше у зраді фюреру, за що був засуджений до смертної кари. Учасники батальйону вірили, що німецька військова підготовка та досвід допоможуть їм у здобутті незалежності України. Так воно і сталось. Після того, як у 1942 році легіонери відмовилися присягати Адольфові Гітлеру, батальйон перевезли до Львова, де офіцерів заарештували. Романові Шухевичу вдалося втекти. Більшість учасників легіону після цього стали провідними діячами в УПА.

Якщо ці події називати співпрацею з нацистським режимом... Втім, у 30-40-х роках минулого століття важко знайти країну, впливові постаті чи організації, які б у тій чи іншій мірі не співпрацювали б із Гітлером. В окремі періоди це робили Франція, Англія («Мюнхенська змова»), інші держави Європи, не кажучи вже про сталінський СРСР, із яким нацистська Німеччина активно торгувала, ділила територію Польщі, проводила спільні військові паради і т. д., і т. п. Що вже казати про сіоністів, які співробітничали з нацистами, зокрема у питаннях переселення німецьких євреїв до Палестини, не тільки в 30-х роках, а майже до закінчення Другої світової війни. У кожного був свій інтерес. А Гітлер, хай там як, був однією зі значущих осіб тієї епохи, тому ігнорувати його мало кому вдавалося. Таке життя.

Хто за що боровся

СВОЇ порівняння постатей двох генералів днями оприлюднив відомий екс-нардеп, а нині депутат Київради. Він пояснив телеглядачам, що Шухевич боровся за незалежну Україну проти будь-якої її окупації — польської, нацистської чи більшовицької. Ватутін також звільняв Україну від німецького ярма, але робив це не заради незалежної Української держави, а на користь іншого окупанта — московсько-більшовицького. Оце й уся, за великим рахунком, відмінність між двома Героями-визволителями. Так, на перший погляд — невелика, а по суті — радикальна з точки зору саме Української держави.

Дивує тільки те, що пояснення представник депутатського корпусу столиці надав постфактум, вже після перейменування проспекту. А чому б не зробити було цього раніше, до зміни назви? Тоді б тих, хто не схвалює, м’яко кажучи, таке перейменування, поменшало б. А це також дуже важливо з огляду на проблему єдності нації, а не розбрату.

Діли і владарюй

ЗРОЗУМІЛО, що значною частиною людей навіть таке пояснення не буде сприйняте. Але ж додасться й тих, хто на підставі аргументів змінить свою позицію. Бо який привіт, така й відповідь. І в разі приходу до влади інших так само легко відбудеться ще одне перейменування.

На жаль, замість того, аби всі сили зосередити на підйомі економіки, не здатна на це влада (або не бажає цим займатися) не знаходить нічого ліпшого, як своїми інколи суперечливими діями розсварити громадян за різними ознаками: мовною та релігійною приналежністю, регіональним походженням, ставленням до ОУН-УПА і їхніх очільників...

Річ у тому, що всі ці питання, звісно, потребують вирішення. Але, як багато хто вважає, сьогодні, в умовах економічної кризи і війни, вони просто не на часі. Мовляв, ви спочатку нагодуйте людей, а вже потім їх «виховуйте». Та ні. Прикриваючись патріотичними гаслами, владці відвертають увагу суспільства від проблем насущних: ви між собою чубтеся та гавкайтеся, а не об’єднуйтесь у боротьбі з владним свавіллям. Стара, як світ, істина: діли і владарюй. Так і роблять.

До чого тут євреї?

ДО РЕЧІ, дехто в полеміці привертає увагу до того, що Шухевич за національністю був українець, а Ватутін — росіянин. Це так, але як аргумент навряд чи спрацьовує. Адже ми знаємо чимало етнічних росіян, які були і є справжніми патріотами нашої Батьківщини. Водночас серед «чистокровних» українців зустрічаються зрадники, перевертні, кремлівські холуї і посіпаки. «Раби, підніжки, грязь Москви», — називав таких ще Тарас Шевченко.

У цьому контексті здивувала реакція заступника гендиректора кримськотатарського телеканалау ATR Айдера Муждабаєва. Шанований журналіст сказав, що перейменування столичного проспекту образило українських євреїв «і створило на порожньому місці проблеми Україні на міжнародній арені». До чого тут євреї? Цього Муждабаєв пояснювати не захотів.

Можливо, він мав на увазі складений ще радянською пропагандою міф про причетність батальйону «Нахтігаль» до знищення євреїв в окупованому німцями Львові? Так цей міф уже давно — ще в 1960 році — розвінчаний створеною в Гаазі (Нідерланди) міжнародною комісією на чолі з визначними антигітлерівськими активістами.

Iз терористів — у прем’єр-міністри

ЯКЩО вже мова зайшла про євреїв, то в них треба повчитися й декому із українських діячів. Зокрема. у ставленні до своїх героїв, хто б там що «на міжнародній арені» не казав, а тим паче — вигадував. Наприклад, відомий політичний діяч Ізраїлю Менахем Бегін під час Другої світової війни очолював підпільну організацію «Ірґун», яка у 1943 році проголосила повстання, в ході якого вчинила низку терористичних акцій проти англійських військ, влади та установ. А в 1948-му ця організація заплямувала себе участю у масовому вбивстві мирних жителів палестинського села Дейр-Ясін (так звана Різанина у Дейр-Ясіні). Однак усе це не завадило Бегіну стати сьомим прем’єр-міністром Ізраїлю (1977-1983 рр.), ще й лауреатом Нобелівської премії миру в 1978-му.

Не менш «яскрава» біографія у ще одного ізраїльського діяча — Іцхака Шаміра. До 1948 року він був одним із керівників підпільної терористичної організації «Лехі». На його рахунку теж чимало терактів, у тому числі спроба вбивства британського правителя Палестини Гарольда Макмайкла і ліквідація близького друга Черчилля лорда Едварда Гіннесса. Пізніше І. Шамір обіймав високі посади в «Моссаді», був головою Кнесету (парламенту), міністром внутрішніх справ, а також восьмим і десятим прем’єр-міністром Ізраїлю. От як цінують свої кадри у єврейській державі! Не зважаючи, до речі, на думку «міжнародної арени» — навіть будучи прем’єр-міністром Ізраїлю, Іцхак Шамір продовжував значитись у британських списках терористів...

Iз жартами — не до жартів

А В УКРАЇНІ, де хочуть жити, «як у Європі або в Ізраїлі», імена Степана Бандери та Романа Шухевича ще когось «роз’єднують» та «ображають». Вчитися треба в розумних людей, а не ображати самих себе жартами про трьох гетьманів серед двох українців.

Днями почув, як кепкують кияни про перейменування: «Проспект Романа Шухевича через Московський міст продовжується проспектом Степана Бандери, а далі — через вулицю Олени Теліги — закінчується... Бабиним Яром».

Утім, це не жарт. Подивіться на карту столиці... А в Бабиному Яру знищували не тільки євреїв, там поклали свої голови й українські націоналісти, зокрема та ж Олена Теліга...

Тож будьмо розумні. Й обережні.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
З піснями і танцями
Читати
Купуватимемо норвезький газ...
Читати
...і американське вугілля
Читати
Прем’єр обіцяє
Читати
Менше працював — менше отримуватимеш
Читати
А поліції все більше і більше
Читати
Гендерна невідповідність
Читати
Недостатньо підтримуємо патріотів?
Читати
На Сумщині — лихо
Читати





— Що думаю про ціни? Вимкніть мікрофон, тоді скажу. Не хочу, щоб колишні учні почули, які я слова знаю...

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове