Архів
Середа,
7 червня 2017 року

№ 43 (19488)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Нічний теракт

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Угруповання «Ісламська держава» взяло відповідальність за теракт у Лондоні.

Докладніше...
Альянс розширюється

ЧОРНОГОРІЯ офіційно стала 29-м членом НАТО.

Докладніше...
Рішуче захищатимуть Землю

НІМЕЧЧИНА. Канцлер Ангела Меркель висловила глибокий жаль через намір США вийти з Паризької кліматичної угоди.

Докладніше...
Дипломатична криза

КАТАР. Одразу сім держав розірвали дипломатичні зв’язки з цією країною.

Докладніше...
Увірвався терпець

У ПОЛЬЩІ відбувається протест таксистів.

Докладніше...
Урядове перезавантаження

МАКЕДОНІЯ. Парламент схвалив новий уряд.

Докладніше...
Загроза для людства

ПІВНІЧНА КОРЕЯ заявила про продовження розвитку ядерної програми попри санкції ООН.

Докладніше...
Кара через десятиліття

У ЧИЛІ виголошено вирок 106-м співробітникам спецслужб Августо Піночета.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Літа молодії

Не іграшки, а обладнання

Леонід Логвиненко.

На науково-практичну конференцію до Харківського національного технічного університету сільського господарства з’їхалися кмітливі студенти з усіх куточків України. У рамках заходу працювала виставка винаходів майбутніх інженерів.

ОСЬ, НАПРИКЛАД, башта, дуже схожа за дією на пристрій геніального Миколи Тесли, який експериментував століття тому з передачею електроенергії на відстань без проводів. Щоправда, у винахідника башта була величезних розмірів, а в студентів вона мініатюрна, однак діюча.

А ось відвідувачі обступили, на перший погляд, звичайну медогонку, яку сконструював студент родом із Полтавщини Дмитро Бало. Власне, вона лише зовні нічим не прикметна, а насправді — це справжнісіньке диво.

Традиційна медогонка — зазвичай оцинкована бочка з пристроєм для вставляння рамок. Береш рамки у вулику, розпечатуєш стільники, тобто зрізаєш гострим ножем віск, вставляєш у бочку, крутиш ручку в один бік, потім переставляєш рамки і крутиш в інший... От і весь процес: центрифуга викачала солодкий продукт. Здається, що тут можна вдосконалити?

Є ще електричні медогонки: людина не крутить корбу вручну, а натискає кнопки. Натиснеш одну — пристрій крутиться в один бік, другу — в інший. Деякі управляються запрограмовано, але процес настроювання медогонки, контролю, кажуть фахівці, у них примітивний. Отож трапляються й поломки рамок, і неповне викачування. Тому і якість меду через це невисока, він, як кажуть, «брудний».

— Суть нашої медогонки — якомога точніше підтримання швидкості обертання рамок і технологічного процесу, — пояснює розробник цих технології і програми Дмитро Бало.

Хлопець вмонтував у медогонку «коробочку», в якій заховано процесор, що контролює процес викачування. В залежності від того, акацієвий, липовий чи гречаний це мед (тобто рідкий чи густіший), комп’ютер задає швидкісний режим. Наприклад, якщо мед густий, то запускатиметься медогонка повільніше, але поступово рамки в центрифузі мають обертатись швидше, аби мед не залишавсь у стільниках. Відповідно до програми, яку написав Дмитро, пристрій крутиться то в один, то в інший бік. Працює він і на акумуляторі, й від мережі.

Над своїм винаходом хлопець працював два місяці. Викладачі консультували Дмитра щодо властивостей меду, особливостей його збору. Замало було розробити програму та встановити процесори — Дмитро зробив так, щоб електроніка не грілася, не виходила з ладу, якщо пасічник руками, зазвичай липкими від меду, торкнеться комп’ютера.

Директор інституту енергетики і комп’ютерних технологій ХНТУСГ Олександр Мороз наголошує, що головний принцип їхнього підходу до процесу підготовки майбутніх спеціалістів — актуальні практичні розробки. Ось і медогонка не іграшка, а обладнання, винайдене і виготовлене на замовлення конкретного підприємства. А, скажімо, для «Харківобленерго» студентами був розроблений проект удосконалення енергопостачання сільської місцевості. Тепер, коли трапляється аварія на лінії електропередачі, автоматика може точно визначити, де саме це сталось, і відімкне не всю мережу, а лише проблемну ділянку. Розробили завтрашні фахівці й кілька програм для економії енергії, зокрема частотний запуск теплових насосів, електродвигунів.

Олександр Мороз стверджує, що успіхи в науці й практичній підготовці студентів напряму пов’язані з наявністю сучасного обладнання в лабораторіях інституту. Донедавна вони були наповнені технікою 70-х років. Свого часу вона була передовою, за неї давали медалі на виставці досягнень сільського господарства. Але ж технічний прогрес рухається на шаленій швидкості. Тож постало питання: де взяти гроші на переоснащення? Вирішили звернутися до відомих світових компаній, які працюють на нашому ринку. Але не із простягнутою рукою, а з діловою пропозицією: підтримаєте нас — отримаєте добре підготовлених фахівців, які будуть на «ти» з вашим обладнанням. І це вплинуло! От на проведення щорічного конкурсу «Електромонтажник», що відбувся незадовго до вищезгаданої конференції і на який з’їхалися студенти-електрики з усієї України, кошти надали кілька великих компаній. А вони, як відомо, грошей на вітер не кидають.

На фото автора: Дмитро Балу (ліворуч) біля медогонки.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Назбирали трохи грошей
Читати
Той, хто служив суспільству
Читати
На економічному дні
Читати
Ще й воюємо
Читати
Перезимуємо в теплі
Читати
Європа підганяє
Читати
Чи допоможе візовий заслін?
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове