Архів
Середа,
7 червня 2017 року

№ 43 (19488)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Нічний теракт

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Угруповання «Ісламська держава» взяло відповідальність за теракт у Лондоні.

Докладніше...
Альянс розширюється

ЧОРНОГОРІЯ офіційно стала 29-м членом НАТО.

Докладніше...
Рішуче захищатимуть Землю

НІМЕЧЧИНА. Канцлер Ангела Меркель висловила глибокий жаль через намір США вийти з Паризької кліматичної угоди.

Докладніше...
Дипломатична криза

КАТАР. Одразу сім держав розірвали дипломатичні зв’язки з цією країною.

Докладніше...
Увірвався терпець

У ПОЛЬЩІ відбувається протест таксистів.

Докладніше...
Урядове перезавантаження

МАКЕДОНІЯ. Парламент схвалив новий уряд.

Докладніше...
Загроза для людства

ПІВНІЧНА КОРЕЯ заявила про продовження розвитку ядерної програми попри санкції ООН.

Докладніше...
Кара через десятиліття

У ЧИЛІ виголошено вирок 106-м співробітникам спецслужб Августо Піночета.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Освіта

«Сільський» коефіцієнт

Олена КОЩЕНКО.

Цього літа абітурієнти вступатимуть до вишів по-новому. Міністерство освіти повернуло пільги сільській молоді, а також тим, хто обрав провінційні навчальні заклади або ж спеціальності із затвердженого урядом списку дефіцитних у державі.

ТЕПЕР конкурсний бал предметних сертифікатів ЗНО скрізь автоматично помножуватиметься на певний коефіцієнт. Їх запроваджено три: регіональний, галузевий і сільський.

Зокрема, регіональним хочуть збалансувати кількість абітурієнтів по областях. Простіше кажучи, «відвадити» їх від столичних вишів. Відтак, якщо цього літа випускники подадуть документи до київських університетів та інститутів гуманітарного і економічного напрямків, вони не зароблять жодного додаткового бала, бо їхній коефіцієнт дорівнюватиме одиниці. Якщо до Дніпра, Львова, Одеси, Харкова — 1,1, у переміщені ВНЗ Донецької чи Луганської областей — 1,3. По всіх інших регіонах — 1,2…

Сумнівне рішення! Бо це дуже спрощене уявлення, ніби в Києві освіта найкраща, а на периферії обов’язково гірша. Національний університет «Острозька академія» — у райцентрі, але озброює дуже ґрунтовними знаннями. Водночас є абсолютно «халтурні» (інакше й не скажеш!) навчальні заклади у столиці.

Здебільшого абітурієнти прагнуть стати студентами того ВНЗ, в якому здобудуть глибокі фахові знання. Погодьтеся, саме це і має бути мірилом затребуваності вишу, а не якийсь штучний коефіцієнт, що часом заохочує вступати до відверто слабеньких закладів регіону, які фактично є фабриками зі штампування дипломів. Бува, чи не такі ВНЗ і пролобіювали «нагорі» цю пільгу? Адже потік охочих у них навчатися настільки змілів, що деякі опинились перед загрозою закриття. Але замість того, щоб нарешті розпочати процедуру академічного банкрутства, Міносвіти «підсобило» їм коефіцієнтом. Чого б це?

Тим часом галузевий коефіцієнт зорієнтований на спеціальності природничо-технічні. «Ми хочемо підтримати тих абітурієнтів, які обирають ці складні спеціальності», — зазначила міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Хоча б так. Справді, Україні конче потрібні інженери, фахівці сфери ІТ, біологи, математики, фізики… У Міносвіти сподіваються, що коефіцієнт дасть більший приплив абітурієнтів на зазначені спеціальності.

Що стосується сільського коефіцієнта, то міністр освіти пояснила так: «Конкурсний бал дітей, які навчалися в сільських населених пунктах, множитиметься на 1,2. Цих абітурієнтів треба підтримувати, бо вони дуже часто не мають доступу до якісної освіти». Справді, сільських дітей треба підтримувати. Адже якщо поглянути на статистику складання тестів ЗНО, то результати дітей із села і міста загалом різняться мало не вдвічі на користь останніх. Ніде правди діти: у багатьох сільських школах низький фаховий рівень педагогічних працівників, слабка матеріальна база, а батьки не мають змоги найняти репетиторів. Тому це цілком справедлива компенсація державою нерівних можливостей дітей.

Отже, чиновники визнали, що сільські школи обділені державним піклуванням. Але ж чи вирішить це проблеми таких закладів? Безперечно, ні. Бо, щоб вивчити учня нової формації, потрібен такий само учитель, який із тими ж інтернет-технологіями на «ти». Про матеріальну базу шкіл із глибинки навіть не йдеться. І тут не коефіцієнти треба запроваджувати, а нарешті почати вкладати кошти в сільську освіту, зокрема активно заохочувати працювати в ній молодих педагогів.

Зрештою, деякі експерти ще й застерігають: «сільський» коефіцієнт відкриває нову дорогу для зловживань. Адже на пільги теж вестиметься полювання. Так, у минулому, коли були квоти на вступників із сільської місцевості, набула поширення практика переведення дітей за якихось два місяці до випуску з міської школи до сільської. Наступаємо на ті ж граблі?

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Назбирали трохи грошей
Читати
Той, хто служив суспільству
Читати
На економічному дні
Читати
Ще й воюємо
Читати
Перезимуємо в теплі
Читати
Європа підганяє
Читати
Чи допоможе візовий заслін?
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове