Архів
Вівторок,
30 травня 2017 року

№ 41 (19486)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Підтримував Україну

США. Помер відомий політолог і державний діяч Збігнєв Бжезінський.

Докладніше...
Дедалі важче домовлятись

ІТАЛІЯ. На острові Сицилія відбувся 43-й саміт країн Великої сімки (G7).

Докладніше...
Ультиматум сепаратистів

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Шотландські сепаратисти висунули ультиматум Лондону.

Докладніше...
Останній бастіон «ІДІЛ»

ІРАК. Шиїтські ополченці звільнили від бойовиків «ІДІЛ» західні підступи до Мосула.

Докладніше...
Не всі згодні

КИТАЙ засудив заяву лідерів G7 щодо спірних територій в оточуючих його морях.

Докладніше...
Виклик опозиції

У ВЕНЕСУЕЛІ запроваджується конституційна реформа.

Докладніше...
Мігрантське «паломництво»

ЄВРОСОЮЗ. Понад 6,6 млн мігрантів очікують можливості потрапити до Європи.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Наболіло

«Почуйте нас, можновладці!»

Олена ГОРБУНЬ.

Вінницька область.

Доки «верхи» рапортують про зростання та покращання, «низи» обіцяють прийти до Києва і розказати правду про той «ріст». Зокрема, в Гнівані Тиврівського району півтисячі людей заявили, що терпець їм увірвався: втомилися стукати в наглухо зачинені двері. Може, якщо доб’ються до кабінетів столичних чиновників, зокрема представників рідної Вінниччини, яких сьогодні в Києві більш ніж достатньо, то їх почують і відреагують?

ЗАВОДЧАНИ — працівники підприємства «Спецзалізобетон», що належить до ПрАТ «Укрзалізниця», виходять на акції протесту не вперше. До 2014 року квітуче й потужне підприємство, де заробітна плата тоді сягала 4700-5000 гривень і виплачувалася регулярно, геть захиріло. Від березня люди сидять без зарплати. Мітингарі впевнені, що при цьому кошти ПрАТ «Укрзалізниця», до якого належить гніванський завод, виділяються. Але чому її не виплачують, не зрозуміло. Запитання до керівництва залишаються без відповіді.

— Півстоліття ми виготовляємо залізобетонні конструкції — шпали, опори контактної мережі, панелі, труби. Причому не тільки для залізниці, а й для будинків, — розповідають працівники підприємства. — Таких заводів в Україні більше нема. Раніше ми трудились у дві зміни й мали восьмигодинний робочий день, стабільно одержували високі зарплати. Але в 2014 році нове керівництво попросило підтримати їхню ініціативу й тимчасово перейти на «полегшений» режим: робота три рази на тиждень по сім годин. Сказали, що це потрібно для того, аби вивести завод із кризи та боргів. Ми погодились. «Тимчасово» триває вже три роки! При цьому зарплата впала до 1500-2300 гривень, хоча за законом щороку мали б збиратись із профкомом та обговорювати питання робочого графіка.

Заводчани скаржаться, що через такий режим роботи їм не нараховується пенсійний стаж — отой, що за пенсійною реформою від Прем’єра Гройсмана ростиме. Відтак пенсій люди, які важко працюють, можуть взагалі не одержати.

Останні півтора місяця підприємство нічого не виробляє. На роботу ходять лише працівники управління. А їх немало — аж 110 чоловік. При цьому зарплата у них, стверджують робітники, не рівня їхній, «конторські» ще й одержують премії.

Вже кілька разів через цю несправедливість 470 робітників «Спецзалізобетону» виходили на акції протесту. Востаннє — наприкінці квітня цього року.

Підприємство наше не збиткове, замовлення є, кажуть працівники заводу. Знаємо, що часи й справді скрутні та невеселі. З Києва наказали для «оздоровлення» підприємства провести скорочення, бо у нас багато пенсіонерів, але керівництво цього не зробило. Не зрозуміло, куди зникають гроші, які «Укрзалізниця» надає на матеріали. Прозорості ніякої! Страждають прості люди. На запитання, скільки останнього місяця виділили грошей на заробітну плату, директор відповів, що 1 мільйон 400 тисяч гривень. При цьому нам днями видали аж по 947 гривень зарплати за простій! Виходить, робітники отримали близько 600 тисяч гривень, а решта пішла працівникам управління. Хіба це справедливо?

В багатьох сім’ях на підприємстві працюють по двоє — чоловік і дружина. Виходить, за місяць вони приносять додому 1800 гривень. За що жити, годувати дітей?!

Відчай такий, що заводчани готові до радикальних кроків. Кажуть, що будуть перекривати дорогу, а як не допоможе й це, то вирушать до столиці й не повернуться доти, доки їхню проблему не вирішать.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Дерибанять «втемну»?
Читати
Вже поділили...
Читати
Що робити з електричками
Читати
Приховують кошти?
Читати
Авіація оговтується
Читати
Крим уже не цікавить
Читати
Нагороджено героїв
Читати
Їздимо на «залізяччі»
Читати
Що приховують від громадськості
Читати
Альтернатива газу
Читати





— Це по мою душу! Негайно зателефонуй моїй дружині, нехай витягне із схованки кілька мільйонів для застави...

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове