Пост здоров’я

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.

• Медична практика

Трави камінь «точать»

Любов САЛІЙ, фітотерапевт.

«Останні півроку турбують болі в нирках. Зробила УЗД. І в нирках виявили два камінці розміром 0,4 і 0,6 см. А ще аналіз показав наявність солей. Хотілося б довідатися думку спеціаліста: з допомогою яких лікарських рослин можна позбутися каменів?»

Такого листа до редакції надіслала Олена К. із міста Вільнянськ Запорізької області.

ЯКЩО вас турбують біль у попереку, часте сечовипускання, а в результаті ультразвукового дослідження виявлено пісок у нирках чи сформовані камені, то, звісно, треба терміново вживати заходів. Чому? Бо з часом поступово утворюються невеликі конкременти, які потроху збільшуватимуться в розмірах. І якщо камені до 1 см іще можна подрібнити й вивести з нирок, то впоратися з більшими, на жаль, може тільки скальпель...

До виникнення сечокам’яної хвороби призводять порушення обміну речовин, надто водно-сольового, а також зміна хімічного складу крові. Причин утворення піску в нирках багато: неякісна питна вода, малорухливий спосіб життя, незбалансоване харчування (велика кількість білку в їжі або одноманітна дієта), а також кліматичні, географічні й житлові умови, професія, спадкові генетичні чинники. Крім того, розвиткові хвороби сприяють інфекції, анатомічні зміни у верхніх сечовивідних шляхах (гідронефроз, нефроптоз), а також обмінні й судинні порушення в нирці. Найбільш вивчена причина порушення обміну кальцію — це аномалія функції паращитоподібних залоз.

Нині в усьому світі існує така класифікація сечових каменів: основою 70-80 відсотків із них є неорганічні сполуки кальцію — оксалати, фосфати, кальцій карбонати. Часто з інфекцією в сечі поєднуються конкременти, в яких міститься магній. Близько 15 відсотків — це сечокислі камені (урати, які найчастіше утворюються у немолодих людей). Рідше за інші діагностуються білкові камені — цистинові, ксантинові тощо, що свідчить про порушення обміну відповідних амінокислот в організмі. Однорідні конкременти виявляють не більш як у 40 відсотків випадків. Зазвичай у сечі утворюються змішані за складом камені, визначити їх можна за аналізом сечі.

Для запобігання виникненню і лікування сечокам’яної хвороби слід збалансувати харчовий раціон. Передусім приділіть увагу вживанню достатньої кількості якісної питної води. Це дасть змогу підтримувати добову кількість сечі від 1,5 до 2,5 л. Рідину можна приймати у вигляді морсів із журавлини або брусниці, мінеральної води, компотів із сухофруктів. Так, добова її норма для дорослої людини має становити не менш як 2-2,5 л.

За наявності кальцитфосфатних каменів дієта передбачає обмеження молочних продуктів, рибних страв; оксалатів — доведеться відмовитися від свинини, шоколаду, щавлю, салату, міцного чаю, какао, кави, оцту; уратів — виключити споживання смаженого й копченого м’яса, м’ясних бульйонів, субпродуктів, бобових, кави, алкоголю й гострих приправ. Застереження: не пересолюйте їжу й відмовтеся від маринованих і консервованих з оцтом овочів.

Які ж лікарські рослини рекомендовано хворим на сечокам’яну хворобу? При сечокислому діатезі й уратах можна приготувати настій із листків брусниці, трави споришу, коренів аїру, кукурудзяних рилець. Столову ложку подрібненої суміші із узятих порівну трав залити 0,5 л води, проварити ввечері п’ять хвилин на малому вогні, ніч настояти, вранці процідити. Відвар випити за три рази перед їдою. Курс лікування — місяць.

Цілющий відвар і з узятих порівну трави хвоща, вересу, трави і насіння дикої моркви. Приготуйте й уживайте його, як рекомендовано у попередньому рецепті.

При оксалатних і фосфатних каменях помічні фітозбори із таких лікарських трав: трава звіробою, парило, корінь марени красильної, листки м’яти, насіння кропу. Спосіб приготування й приймання настою такий самий. Після місячного курсу лікування відваром із цих трав попийте інший, приготовлений із кореня лопуха, аїру, трави парила і золотушнику звичайного. За потреби повторіть вживання відвару із суміші лікарських трав, перелічених вище.

Можна курсами приймати відвари з трав, що чинять сечогінний уплив, — хвоща польового, споришу звичайного, золотушнику звичайного, листків мучниці. Добре подрібнює камені корінь марени красильної, який можна застосовувати як у зборах з іншими лікарськими рослинами, так і самостійно.

Проведіть місячний курс прийому відвару із зерна вівса посівного, оскільки він має позитивний уплив на сольовий обмін речовин в організмі і сприяє видаленню солей. Літром води залити склянку зерна, кип’ятити ввечері 15-20 хвилин на малому вогні, вранці процідити. Відвар випити протягом дня за п’ять-шість прийомів. І так щодня впродовж місяця.

Отже, подолати сечокам’яну хворобу цілком можливо, якщо вдатися до фітотерапії і спрямувати проти недуги потужну силу природи. Головне тут — наполегливість, адже лікування травами тривале. Варто набратися терпіння, і тоді вдасться позбутися каменів, які турбують, поки вони ще малі, й уникнути операції.