Архів
Вівторок,
16 травня 2017 року

№ 37 (19482)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Вербиченька
  • За рубежем
Важлива перемога

НІМЕЧЧИНА. На виборах до парламенту Північного Рейну — Вестфалії перемогла партія Ангели Меркель.

Докладніше...
Український євровектор

БЕЛЬГІЯ. У Брюсселі після закінчення Ради ЄС відбувся робочий сніданок «Групи друзів України».

Докладніше...
Клопітні сусіди

ЛАТВІЯ оголосила про побудову на кордоні з Білоруссю паркану завдовжки 120 км.

Докладніше...
Водомети і сльозогінний газ

ЧИЛІ. У Сантьяго сталися сутички між поліцією та студентами.

Докладніше...
Повернули контроль

СИРІЯ. Урядові війська повернули контроль над військовим аеродромом поряд Алеппо.

Докладніше...
Глобальна хакерська атака

Минулої п’ятниці комп’ютерні системи різних організацій та установ по всьому світу зазнали хакерської атаки.

Докладніше...
Ще один виклик світу

ПІВНІЧНА КОРЕЯ заявила про успішний запуск балістичної ракети середньої дальності класу «земля-земля».

Докладніше...
На захист «хрущовок»

РОСІЯ. У Москві на захист «хрущовок» стали тисячі містян.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • З літопису наших днів

I по-людськи, і по закону

Микола ЯСЕНЬ.

Дніпропетровська область.

Нинішня весна надовго запам’ятається фермеру з села Веселий Поділ П’ятихатського району Вікторії Микитась. Ще задовго до польових робіт на неї звалилися не знані раніше клопоти, проблеми. Вперше їй потрібно було самостійно засіяти ниву, а перед цим — відремонтувати трактор і сівалку, підживити озимину, закупити насіння ярих, добрива... І закінчити переоформлення спадщини — фермерського господарства. Невідкладного вирішення потребували всі справи. А порадити, підтримати й допомогти було нікому.

ФЕРМЕРСЬКЕ господарство свого часу створив її чоловік Павло Микитась. На ньому все й трималося. А торік Павло Іванович занедужав і наприкінці літа помер. Завершувати сільськогосподарський рік Вікторії довелося самотужки. Не до всього дійшли її руки — бракувало досвіду. Це вже потім збагнула, що насамперед потрібно було налагоджувати контакти з власниками земельних паїв, які її ФГ орендує. Ближче до весни орендодавці самі нагадали про себе несподіваними й неприємними претензіями...

Одна з незадоволених — Наталія Ковальчук. Чотири роки тому вона забрала до себе в райцентр хвору 88-річну матір, земельний пай якої залишився в оренді Павла Микитася. Згідно з договором, він мусив щоосені орати півгектара городу пайовички, а навесні — культивувати. До того ж видавати дві з половиною тонни пшениці, ячменю або кукурудзи і 150 кілограмів насіння соняшнику, а також забезпечувати соломою. Через переїзд у власниці паю відпала потреба в соломі та поранні городу, тож Микитась мав готівкою компенсувати їй недоплату за користування земельним наділом. Але не доплачував.

У Наталії Корнієнко майже подібна ситуація. Її мати чотири роки тому перенесла інсульт. Дочці довелося залишити роботу, щоб доглядати хвору. Можливості підробляти в селі немає, тому кожна копійка на рахунку.

— Павло Микитась, хоч і з горем навпіл, але чим міг виручав, — розповідає жінка. — Що­правда, останнім часом доводилося нагадувати йому про зобов’язання. Ми мирилися з цим. Але тепер так діло не піде…

Набридло постійно нагадувати і боротися за своє, в один голос твердять обидві Наталії. Тому вони, а з ними ще вісім інших власників земельних паїв письмовими заявами попередили Вікторію Микитась про припинення чинності орендних угод із проханням повернути їхні наділи у приватне користування.

Для Вікторії Леонідівни це було як постріл у спину. А в селян уже й нові до неї претензії.

— Узявшись хазяйнувати після свого чоловіка, — пояснює все та ж Наталія Корнієнко, — вона певною мірою ризикує нашим благополуччям. Бо не має освіти і досвіду агронома. Хіба можна їй довіряти землю?

Утім, не всі в селі підтримують «бунтівників». Вагомих підстав припинити дію угод оренди, укладених на 10 років (до кінця 2019-го), у них немає. Потрібна обопільна згода. Але незадоволені посилаються на пункт договору, в якому йдеться про те, що коли одна зі сторін несумлінно виконує передбачені умови, то згода обох «в унісон» не обов’язкова. «А в нас ще за Павла Івановича, — стверджує Наталія Корнієнко, — виникали конфлікти, бо не завжди бережно ставився до нашої землі, виснажував її. Його дружина, судячи з усього, згубну практику припиняти не збирається».

Справді, П. Микитась не завжди дотримувався вимог обіцяної ротаційної карти запланованих сівозмін: бувало, після соняшнику не залишав землю під пар, таким чином виснажуючи її. А коли він помер, поле Наталії Корнієнко зимувало незораним, заросло бур’янами по пояс.

— Торік на нашій ниві, — продовжує розмову ще одна «бунтарка» Катерина Калинів, — замість ячменю фермер вирощував соняшник. Нині там має бути пар, але Вікторія Леонідівна мерщій засіяла її ячменем. Які тут «мирні обійми», коли розривати угоди, дотримуватись сівозмін, тобто дбати про інтереси пайовиків, вона не хоче?

Земельні ділянки Вікторія Микитась пообіцяла повернути восени, вирішивши покористуватися ними ще сезон. Селяни не приховують, що вимушено «вдарили по руках». Таке рішення влаштовує їх не зовсім. Бо хіба можна спокійно дивитись, як виснажуватимуть їхню землю?

Фермерші-спадкоємиці теж не солодко: гектари, які потрібно повернути, для неї не зайві. На її місці багато хто із колег уперся б, мовляв, поверне паї лише після закінчення строку договорів. Незгодним можна було б порадити звертатися до суду. Надовго заварилася б каша. «Прославилися» б на всю губернію. Тим часом Вікторія Леонідівна, запропонувавши свій варіант, намагається зробити так, «аби було і по закону, і по-людськи». Уже це її рішення заслуговує на повагу. Звісно, досвіду їй поки що бракує, але чому б односельцям не дати їй шанс проявити себе? Селяни мають розуміти, що майбутнє села — саме за фермерськими господарствами. Тим паче що і у них, і в орендарів їхніх паїв сьогодні інша спільна загроза, набагато більша: загребущі новоявлені землевласники, які не дбатимуть про землю в інтересах села і людей у ньому. Тому треба домовлятися, триматися разом, спільно розв’язуючи всі проблеми.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Україна — зразок
Читати
Оце так оборудка!
Читати
Пенсійна казка від Прем’єра
Читати
Надзвичайний стан: тимчасово чи на довгі роки?
Читати
Хасиди на Львівщині
Читати
Чи все гаразд із «Євробаченням»?
Читати
Триває комунальне «паскозатягування»
Читати
Поїхав питати розуму
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове