Вербиченька

Cторінку підготувала Устина ГРЕЧАНЮК.

• А що думаєте ви?

Не треба їх захищати

Ніна П.

Полтавська область.

В одному з номерів «Вербиченьки» прочитала інтерв’ю із психологом Людмилою Григорівною Царенко. Зачепило, як кажуть, за живе, що захищає вона «скривджених жінками чоловіків». Хочу висловити свою думку з цього приводу.

Я БЕЗЗАПЕРЕЧНО на боці страдниць-жінок, які, незважаючи на свої титанічні зусилля, зазнали фіаско: мріяли про міцну щасливу сім’ю, але так і не змогли її збудувати. Не звідали ні радості кохання, ні жіночого щастя, ні втіхи від спокійних сімейних буднів. А винні у цьому саме «прекрасні» чоловіки, які, взявши їх за дружин, водночас не схотіли розділити зі своїми половинками щоденні турботи, відповідальність за дітей, а продовжували жити для себе та задля своїх утіх.

Згодна, в нашій країні не кожен може знайти гідну роботу, аби матеріально забезпечувати родину. Але якщо чоловік бере на себе частину обов’язків по господарству, допомагає дружині у сімейних клопотах, піклується про неї та дітей, то у жінки завжди знайдуться для нього і розуміння, і ласка, і теплі слова. Взаємні повага та підтримка набагато важливіші за матеріальні блага. Отож, скривджені чоловіки, перш ніж скаржитися чи шукати розуміння у чужих жінок, спробуйте оточити турботою та ніжністю свою. Побачите, наскільки зміниться її ставлення до вас.

Розумію жінок, у яких не склалося особисте життя. Сама є однією з них. Бо, доки трудилася і на роботі, і вдома, і двох діточок ростила, мій «благовірний» не обтяжував себе сімейними обов’язками. Що не день: риболовля, телевізор, горілка, пошуки розради у молодичок. Мої ж прохання про допомогу майже завжди викликали невдоволення, лайку. Я довго намагалася зберегти родину. Та зусиль одного із подружжя для цього недостатньо.

Багато років жила, віддаючи всі сили дітям, чоловікові, сподіваючись, що він зміниться. Не дочекавшись, розлучилася. Але й після цього для мене нічого не змінилося: колишній чоловік живе у нашій маленькій хаті, створює безлад, псує нерви. Ходить по молодицях, утім, жодна не хоче пов’язати із ним свою долю. Воно й зрозуміло: кому потрібен лінивий черствий егоїст?

Жити на самоті людині погано у будь-якому віці, надто в літньому. Робила я спробу відшукати свою половинку. І ще раз переконалася в тому, що більшість чоловіків хочуть мати у хаті робітницю, яка дбала б про них та їхнє господарство. Вони прагнуть тільки брати, а не віддавати. Проте таке вже у моєму житті було. Досить. Краще вже доживатиму віку сама, ніж із таким чоловіком.