Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

• Сміймось на здоров’я

Микола ДЕМ’ЯНЕНКО.

м. Бердянськ

Запорізької області.

— Валю, цікаво, чим ви годуєте свого чоловіка?

— Що самі їмо, те і йому даємо.

* * *

Урок у школі. Вчителька:

— Діти, що б ви узяли з собою на острів, де немає жодної людини?

Петрик відповідає:

— Я узяв би зерна, щоб забезпечити себе хлібом.

За ним тягне руку Андрійко:

— Я узяв би рушницю та вудку, аби мати м’ясо та рибу.

Василько бадьорим голосом:

— А я узяв би виноградну лозу, щоб робити сік і поповнювати організм вітамінами.

— Ну а ти, Вовочко? — запитує нарешті вчителька учня, що принишк за партою.

— Я... я... я... узяв би із собою Петрика, Андрійка і Василька, — знайшовся Вовочка.

* * *

Контролер звертається до пасажира з собакою:

— Шановний, ви заплатили за свого собаку?

— Ні, мені його подарували.

* * *

Чоловік до дружини:

— Пам’ятаєш, люба, які ми з тобою десять років тому були щасливі?

— Десять років тому? Але ми з тобою ще не були знайомі...

— От-от, а я про що!

* * *

— Чув, що ваша донька поїхала на курорт до Ніцци. Не боїтеся спокус, котрі переслідують там дівчину на кожному кроці?

— Ні, ні! Я абсолютно спокійна. Донька написала, що перебуває під наглядом поліції.

* * *

Шлюбне агентство. Жінка пояснює, якого чоловіка вона воліла б мати:

— Він повинен бути ввічливий, мати різнобічні інтереси, любити тварин, розповідати мені цікаві історії про події у світі і ніколи мене не перебивати.

— Навіщо тоді вам чоловік? Купіть краще телевізор.

* * *

— Лікарю, мені щось усе гіршає і гіршає.

— Це у вас, дорогенький, гроші закінчуються.

* * *

— Лікарю, у моєї дружини болить горло і зник голос, що робити?

— Прийдіть додому о третій годині ночі.

— А допоможе?

— Звісно! Це безвідмовний метод, я на собі перевірив.

* * *

Дуже ревнивий чоловік спересердя кричить:

— Не муч мене, скажи, хто з нас тобі дорожчий: я чи Альфонсо?

— Припини! Я тобі вже неодноразово доводила, що і тебе, і нашого собаку Альфонсо люблю однаково.