| Версія для друку До списку статтей У ногу з часом Григорій КОРЧАК. м. Київ. Після довгої
перерви у село до батьків приїхала донька з родиною. Наступного
ранку дочка звертається до матері, мовляв, хочу із чоловіком сходити на
сільський базар. — Та чого
вам задурно ноги бити, — бідкається літня жінка, — ось зараз збуджу батька, то
він вас умить «Тойотою» підкине... А ще краще — «Маздою»... Вона проворніше
нашими вузькими вуличками рухатиметься... — Так у вас
що, дві іномарки за цей час з’явилося?! — вирячила від здивування очі дочка. —
І мовчите! Батьки називається... — Та ні,
доню, то так батько двох наших кобилок жартома величає... Жити ж треба у ногу з
часом. Версія для друку До списку статтей |
 Мал. А. Василенка.
 —
Антошо, у нас велика радість! Водій, який у нас врізався, виявився іноземцем і
платитиме виключно валютою! Мал. О. Монастирського. |
Про нас 
Реклама 
Поточний номер 
Передплата 