Квітень

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.
Малюнки Валентини ПРОТОПОП.

• Дивлюсь я на небо

Сріблястий Місяць над золотавим Юпітером

Володимир
БЕЗУГЛИЙ,

астроном-аматор.

«ПЛАНЕТОЮ місяця» нинішнього квітня буде найбільший і наймасивніший у сонячному почті велет Юпітер. Цього року він проходить найвіддаленішу від Сонця ділянку своєї орбіти, проте навіть за таких екстремальних умов упевнено утримуватиме першість за яскравістю серед нічних зореподібних небесних світил. У ніч із 7-го на 8 квітня планета перебуватиме в протистоянні із Сонцем, тобто розміщуватиметься на діаметрально протилежній до денного світила ділянці небесної сфери. Просторова відстань від Землі до Юпітера скоротиться до мінімальної, а видно його буде всю ніч, до того ж найвище над обрієм у південній половині небесного склепіння він стоятиме близько опівночі. Красиве явище спостерігатиметься серед ночі з 10-го на 11 квітня: над блискучим золотавим Юпітером сяятиме сріблястий диск повного Місяця.

Місяць:

у першій чверті — в ніч із понеділка, 3-го, на вівторок, 4 квітня;

повня — у вівторок, 11 квітня;

в останній чверті — у середу, 19 квітня;

новий — у середу, 26 квітня.

Квітень нині також найсприятливіший час для охочих побачити чотири найяскравіші супутники планети-гіганта, відкриті далекого 1610-го Галілео Галілеєм. За порядком збільшення відстані від Юпітера та періодів обертання навколо нього вони мають назви Іо, Європа, Ганімед і Каллісто; при цьому найяскравіший із них — найбільший серед усіх супутників планет Сонячної системи Ганімед, наступний за блиском — Іо. Назви всіх чотирьох запозичені з грецької міфології, згідно з якою Ганімед — вродливий юнак, особистий виночерпій верховного бога Зевса (за версією римлян — Юпітера), решта — не меншої краси найвідоміші з його (Зевса) численних пасій.

Умови видимості Юпітера з точністю до шести діб повторюються через кожні 12 років, а аналогічні цьогорічним востаннє були 2005-го.

Особливістю весняного зоряного неба першої половини ночі є відсутність на ньому звичної для інших пір року світлої смуги Чумацького Шляху. Поблизу зеніту тепер перебуватиме легко впізнаваний семизоряний «ківш» Великої Ведмедиці, котрий праукраїнці йменували Великий Віз, або Колісниця, з його допомогою зручно знаходити не тільки Полярну, а й інші зірки та сузір’я. Рухаючись уздовж уявної плавної кривої, що проходить крізь світила «ручки» «ковша», ми натрапимо на найяскравішу зорю Північної небесної півкулі — жовтогарячий Арктур (блиск його все ж удесятеро слабший, ніж нині у Юпітера), а ще південніше — на білу з блакитним відтінком Спіку (втім, її ще простіше віднайти з допомогою приблизно у 25 разів яскравішого Юпітера, який сяятиме дещо вище і праворуч). Пряма, що є продовженням «стінки» «черпака» «ковша», суміжної з його «ручкою», вкаже на третю за блиском весняну зорю — не набагато тьмяніший за Спіку такого ж забарвлення Регул. Останній очолює зодіакальне сузір’я Лев, чотири найпомітніші світила якого також утворюють досить виразну характерну фігуру — велику трапецію, що перебуває під «дном», тобто південніше, «ковша» Великої Ведмедиці. В ніч проти 7 квітня поблизу Регула розташується щербатий диск Місяця.

28 квітня за умови відсутності хмарності на більшій частині території нашої країни, крім східних областей, приблизно о 21 годині 25 хвилині низько над північно-західним обрієм можна буде спостерігати покриття темним краєм диска молодого Місяця зорі Альдебаран — найяскравішої у зодіакальному сузір’ї Телець. З’явиться Альдебаран із-за диска Місяця приблизно через 40 хвилин.

Близько середини ночі з 19-го на 20 квітня Сонце перейде із зодіакального знаку Овен (Aries) у зодіакальний знак Телець (Taurus).