П’ятниця, 17 березня 2017 року № 21 (19466)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19466/print.php?n=34961

  • У Верховній Раді

Весняне загострення

Марина ТІШКОВА.

Сказати, що нинішній пленарний тиждень почався сумбурно, — значить не сказати нічого. Додали емоцій скандал на Донеччині за участю народного депутата В. Парасюка, військові в сесійній залі... Утім, упродовж фактично єдиного повноцінного робочого дня, у вівторок, встигли розглянути кількадесят проектів законів та постанов, ухвалено один закон.

НА ПОЧАТКУ тижня ніщо, здавалося б, не віщувало бурі, більше того, пленарний вівторок почався по-діловому. Ратифіковано угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Як наголосили в профільному комітеті, — це унікальна можливість залучення інвестицій для розвитку вітчизняного бізнесу. У середньостроковій перспективі очікують їх збільшення на 36 мільйонів доларів, а згодом на 56% щорічно.

Також ратифіковано Конвенцію між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування. У парламенті сподіваються, що це відкриє можливість для встановлення власників рахунків анонімних акціонерних товариств, які мають своє коріння в Україні й виводять із неї прибутки.

Єдиний ухвалений у вівторок закон стосується врегулювання деяких проблем, що виникають у ході децентралізаційних процесів у територіальних громадах. Надано дозвіл на об’єднання в них населених пунктів, що розташовані у суміжних районах, без зміни меж останніх, а також визначено порядок призначення перших виборів у нових громадах. У кількадесяти селах призначено дату позачергових виборів сільських голів.

Однак утримати робочий темп наступного дня не вдалося. Пленарне засідання 15 березня почалося досить нестандартно: у святая святих — сесійній залі, куди мають доступ лише народні обранці та обмежене коло працівників апарату ВР, з’явилися чужі люди. Це депутати від фракцій «Народного фронту» та БПП привели групу військових і вимагали надати їм право виступити з трибуни. Річ нечувана за весь період незалежності! Заступник Голови ВР О. Сироїд, яку залишили «на господарстві» — А. Парубій у той час брав участь у засіданні РНБО, а І. Геращенко була в Мінську, побачивши чоловіків у одностроях, які зайшли через урядову ложу, засідання нашвидкуруч закрила. Як потім пояснювала, сторонні люди в камуфляжі з’явилися без її відома, й іншого законного шляху вирішення цієї позапарламентської ситуації вона не бачила.

Незабаром стало відомо: прибулі — поліцейські та військовослужбовці Національної гвардії, які напередодні увечері на блокпосту під Слов’янськом стали учасниками конфлікту з позафракційним нардепом В. Парасюком, котрий намагався проїхати до редутів блокувальників.

Як не дивно, незважаючи на те, що засідання вже закрили, «хтось» дав команду включити мікрофони в залі і «гостей» пропустили до трибуни. Поки вони роз’яснювали ситуацію з неї, кулуари вирували. «Опоблоківці» не скупилися на епітети, закидаючи більшості навіть спробу військового перевороту (спрацював страх за власні політичні шкури?), дехто з депутатів із колишньої коаліції знизував плечима — навіщо, мовляв, топтатися по регламенту? Можна ж було все облаштувати цивілізовано — зібрати за добу 150 підписів під відповідною заявою на ім’я Голови ВР, аби той дав офіційний дозвіл на виступ. Куди квапилися? Безпосередні фігуранти «мілітарі-вистави» наполягали, що радикалізм і поспіх виправдані, так би мовити, «революційною доцільністю»: слід із найвищої трибуни привернути увагу до проблеми зловживання депутатським імунітетом, чим, на їхню думку, страждає опальний В. Парасюк. Дісталося й О. Сироїд — частина депутатів дійшла висновку, що вона використала не всі наявні законодавчі інструменти задля наведення порядку в сесійній залі...

Словом, ґвалт нечуваний! А поки в парламенті тривають розбірки, експерти роблять маловтішні висновки: боротьба політичних таборів за сфери впливу стала самоціллю й остаточно вийшла за рамки юридичного поля. Діяльність Верховної Ради восьмого — «постмайданного» — скликання, на яку суспільство покладало дуже високі сподівання, що вона нарешті позбудеться вад, притаманних попередникам, засвідчує: історія державотворення в Україні рухається замкненим колом. Парламент за короткий час розтринькав безпрецедентний кредит довіри, виданий виборцями, й устиг дискредитувати не тільки себе як інститут, а й задекларовані реформаторські потуги загалом. Привид дострокових виборів уже цієї осені замайорів на повен зріст.