Архів
Вівторок,
14 березня 2017 року

№ 20 (19465)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник

Соняшник

Наш куточок для синів і дочок

Куточок підготувала Олена КОЩЕНКО. Малював Олексій КОХАН і Анатолій ВАСИЛЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей
  • Це цікаво

Перша — нарбутiвська — «горпинка»

У деяких родинах як реліквія зберігається виконана у синьо-бузкових тонах стокарбованцева купюра Української Народної Республіки. Це перші паперові гроші Української держави.

ЗА ІСТОРІЮ України існувало не так уже й багато не тільки паперових грошей (бон), а й монет, які можна було б назвати українськими. До таких належать монети київського князя Володимира Ольґердовича ХІV століття, так звані севські чехи, карбовані для України в 1686-1687 роках. У ХХ столітті монети ні в Україні, ні спеціально для неї не карбувалися. Однак випускалися паперові гроші — у часи Першої світової війни, революцій і громадянської війни, затим у роки Другої світової…

Після лютневої революції 1917 року та утворення у березні Центральної Ради в Україні ніхто і мови не вів про запровадження національної валюти. Нова влада тільки ставила перед собою завдання досягти права на автономію України у складі федеративної демократичної Російської республіки. Отже, власні гроші для України в умовах федерації та єдиного економічного простору не передбачалися. Однак упродовж літа — осені різка зміна політичної ситуації змусила молоду Українську республіку домагатися незалежності. Тоді ж Центральна Рада встигла провести низку важливих соціальних та економічних реформ, спрямованих на захист суверенітету України. Серед них був і ухвалений 19 грудня тимчасовий закон «Про випуск державних кредитових білетів».

Уже наприкінці грудня (початок січня 1918-го за новим стилем) видрукували перший грошовий знак УНР — купюру вартістю 100 карбованців із зображенням робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів.

Автором оформлення грошового знака був художник-графік Георгій Нарбут. Створюючи його, він застосував вишукані орнаменти у стилі українського бароко XVII-XVIII століть і декоративні шрифти. Водночас у композиції ескізу використав емблеми української державності: знак тризуба, характерний для найдавніших національних грошей України — златників та срібняків князя Володимира Великого, та куші (самостріла, герба Київського магістрату XVI-XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисельніших національних меншин на теренах України — українською, російською, польською та єврейською (ідиш).

У народі нові гроші одразу ж стали дуже популярні, їх навіть прозвали «горпинками». Мабуть, через орнамент, який часто траплявся на жіночих фартушках, які так і називалися. Нарбутівські сто карбованців дуже сподобались українцям, вони мали однакову вартість зі старими, російськими. Економісти вважали, що якби не тодішня прив’язка карбованців УНР до російського рубля, то вони навіть були б значно вищі за курсом. Нині серед колекціонерів-боністів банк­нота 100 карбованців високо цінується як перший зразок української валюти.

Втім, нарбутівським «горпинкам» не судився довгий вік —буремні події відбувались у самій Україні. Вже з 1 березня 1918 року в обіг було введено нову валюту — українську гривню, яка дорівнювала вартості половини карбованця і поділялася на 100 шагів. Незабаром голова Української держави гетьман Павло Скоропадський, який прийшов до влади 29 квітня 1918 року, затвердив і проект Державного герба. Його вибір історики також пов’язують із випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри. Оригінальний знак на ній — тризуб — одразу запам’ятався українським патріотам. До того ж він виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст.

Версія для друку          До списку статтей

Хитрий квадрат

Яке б слово не розгадати, воно однаково читається і по горизонталі, і по вертикалі.

1. Куля особливої конструкції для стрільби з гладкоствольної мисливської рушниці.

2. Велика хижа океанічна риба.

3. Напій із кобилячого молока, що перебродило.

4. Південне плодове дерево роду сливових.

5. Основа, на якій тримається ящик воза.

 

Загадки

Що без леза та без зуба

Розтина міцного дуба?

* * *

Водою йде — не хлюпне, очеретом — не шелесне. Що це?

 

Ребус

Яке прислів’я тут заховалося?

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове