Архів
Вівторок,
20 грудня 2016 року

№ 110 (19442)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Прориву не сталося

ЯПОНІЯ. Завершився візит президента РФ.

Докладніше...
Політична буря

ПОЛЬЩА. П’ятий день поспіль у Варшаві та інших містах не вщухають антиурядові демонстрації.

Докладніше...
Проблем вистачає

ЄВРОСОЮЗ. У Брюсселі відбувся останній у цьому році саміт.

Докладніше...
Місто безнадії

СИРІЯ. Світ обурений варварськими діями російських і сирійських військових в Алеппо.

Докладніше...
Узялися за гостей

НІМЕЧЧИНА почала регулярну депортацію афганських біженців.

Докладніше...
Нам таке і не снилось

ГРЕЦІЯ готує різдвяний подарунок пенсіонерам.

Докладніше...
Нафтовий компроміс

ОПЕК. Провідні постачальники нафти об’єдналися з метою знизити об’єми видобутку сировини.

Докладніше...
Неологізм, відомий усьому світу

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Слово «вrexit» офіційно занесли до Оксфордського словника англійської мови.

Докладніше...
Китовий заповідник

ПІВДЕННА АТЛАНТИКА стане заповідником для китів.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Постаті

Присвятив життя Вітчизні

Людмила ВАЩУК,

провідний науковий співробітник Центрального державного архіву зарубіжної україніки.

У грудні виповнюється 140 років від дня народження видатного українця Петра Івановича Холодного — вченого-хіміка, талановитого художника, педагога, громадського діяча та міністра народної освіти УНР. Попри вагомий внесок у розбудову української державності та розвиток національної культури його ім’я замовчувалося радянською історичною наукою. На жаль, і сьогодні воно маловідоме широкому загалу.

ХОЛОДНИЙ був непересічною, щедро обдарованою талантами особистістю. Однодумці називали його «універсальною людиною». Влучно з цього приводу висловився громадсько-політичний діяч періоду Української Народної Республіки В’ячеслав Прокопович: «У ньому було щось од тих майстрів раннього Відродження, різносторонність, багатство обдарованості, широчина знання, інтересів та різноманітності праці на усяких ділянках духу людського, якими ми не перестаємо дивуватися й досі».

...У 1898 р. Петро Холодний, здібний випускник природничого факультету Київського університету Св. Володимира, розпочав викладацьку діяльність у Київській технічній школі. Згодом молодий педагог став директором першої української гімназії у Києві. У 1917 р. він долучився до активної роботи Центральної Ради і працював товаришем міністра освіти в усіх урядах, а згодом став міністром освіти УНР. Петро Іванович багато працював над розвитком українського шкільництва, написав чимало наукових праць на цю тему.

Будучи міністром народної освіти уряду УНР, «терпеливий відкривач таємниць хімічних сполук», як його називали друзі, Петро Холодний продовжував і мистецькі студії. На засіданнях Ради Міністрів, уважно слухаючи доповідачів, він водночас робив замальовки. Сьогодні роботи Холодного, який залишив цілу галерею портретів видатних діячів визвольних змагань 1917—1921 рр., мають надзвичайно велику історичну вагу.

Доля Петра Холодного, як і більшості його соратників, була зламана політичною катастрофою, що спіткала молоду Українську державу. Разом із урядом та армією УНР під натиском більшовицької армії він залишив Наддніпрянську Україну. Через вимушену еміграцію міністрів до польського Тарнова уряд виявився від’єднаним від діючої частини армії УНР. Щоб уникнути безладу та налагодити зв’язок із командуванням, було прийнято рішення відправити на фронт саме Петра Холодного. Успішно виконавши свою місію, Петро Іванович відтоді став постійним представником уряду при військовому штабі.

Вимушений переїзд до Тарнова став великим випробуванням у житті Петра Холодного. Відірваний від сім’ї, яка залишилась у Києві, від рідної землі, в умовах «тарнівських злиднів» та «живучи на харчах св. Антонія», науковець продовжував багато працювати, плекаючи ідею відновлення державності незалежної України.

Переїхавши у 1922 р. до Львова, він зумів консолідувати українську еміграцію, продовжував розробляти державницьку концепцію УНР, оприлюднював та популяризував її у галицькому суспільстві. Чимало часу Холодний віддавав художній творчості, брав активну участь у мистецькому житті Галичини, створив серію вітражів для Успенської церкви у Львові — справжніх шедеврів національної іконографії, які визначили нові шляхи розвитку цього виду мистецтва.

Надмірна праця і тривала хвороба призвели до передчасної смерті Петра Івановича 7 червня 1930 р. Він був похований у Варшаві. Петро Холодний присвятив себе служінню Вітчизні та рідному народові. Скромна, талановита, до останнього подиху віддана справі людина, справжній Громадянин своєї держави... Як сьогодні не вистачає Україні таких особистостей.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Експеримент триватиме...
Читати
У владі патріотів нема
Читати
Даєш нові колеса!
Читати
Цигарки шкідливі
Читати
Тримайте гроші в... доларах?!
Читати
Вугілля з ОРДЛО
Читати
Не повернуто й копійки
Читати
Незламний
Читати
Лідери за... популізмом
Читати
Зайві інспектори
Читати
Знизили обсяги
Читати






— Додали 6 гривень... І це все?!

— Ні. Ось іще новорічне вітання від президента.

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове