Вербиченька

Cторінку підготувала Устина ГРЕЧАНЮК.

З роси й води!

Мамина ласка

НАША мама — Катерина Андріївна Падалка — нещодавно відзначила своє 80-ліття. Її дитинство не було безтурботне: голодні післявоєнні роки, смерть батька, сестри... Вона старанно навчалася в школі, а потім у Полтавському медучилищі. Все подальше життя працювала фельдшером у селі Сари Гадяцького району Полтавської області. Сусіди досі звертаються до неї по допомогу: вона і тиск зміряє, і укол зробить, і ліки порадить...

Мама дуже любить квіти. Її подвір’я нагадує велику клумбу: тут завжди щось цвіте — ружі, тюльпани, жоржини, чорнобривці... Господа її теж чепурна — власноруч вибілена, вишитими рушниками прикрашена. А які смачні пиріжки вона пече!

Нас у мами двоє. Молоді, ми не завжди поділяємо погляди старших на життя, не зважаємо на їхні поради — «дорослі ж уже!». Ти пробач нас, матусю, за це. Ми тебе дуже любимо й цінуємо. Цього вчимо й своїх дітей — твоїх онуків і правнуків.

Тож спасибі тобі, рідненька, за ласку безмежну, як море. Хай тебе оминають і біди, і горе.

Від імені рідних донька Наталя КОЗІНА.

м. Пирятин Полтавської області.

У тихій гавані любові

МИНУЛО 50 років відтоді, як стали на весільний рушничок наші бабуся та дідусь — Антоніна Іванівна та Михайло Григорович Кравченки з села Миколаївка Борзнянського району Чернігівської області.

Їхній життєвий шлях не був м’яко устелений, але вони гідно подолали всі труднощі і через усе життя пронесли взаємну повагу і любов. Виростили гарних доньок Наталію і Тетяну, тішаться онуками та правнуками.

Півстоліття бабуся з дідусем разом зустрічають світанки і проводжають прожиті дні. Разом сміються і сумують, хворіють і одужують. Зараз, дійшовши літ, їхнє сімейне життя перетворилося на тиху гавань великої взаємної любові, у центрі якої ніжність і турбота один про одного.

Вітаємо, наші любі, з ювілеєм. Спасибі за науку, добро і ласку, щедрість сердець. Хай довгою і щасливою буде ваша подальша життєва дорога!

Від імені рідних онука Оксана ШВЕДЧЕНКО.