Архів
Вівторок,
25 жовтня 2016 року

№ 94 (19426)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я

Пост здоров’я

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.


Версія для друку          До списку статтей
  • Слушна думка

Сім порад від Миколи Амосова

ГЕНІАЛЬНИЙ хірург пройшов війну, провів тисячі успішних операцій, в тому числі на серці. Він ніколи не стояв осторонь чужої біди, картав себе за кожну помилку, намагався не допускати навіть мінімальних. Вимогливість до себе, надзвичайні щирість і співчуття полонили серця багатьох людей. Можливо, тому, коли Микола Михайлович, будучи вже у поважному віці, кинув виклик старості, придумавши власну систему навантажень і обмежень, за ним, затамувавши подих, стежила вся країна.

Пропонуємо вам кілька порад Миколи Амосова, як співіснувати з медициною, щоб довше жити і менше страждати від хвороб.

1. Не сподівайтеся, що лікарі зроблять вас здоровим.

Вони можуть врятувати життя, навіть вилікувати хворобу, але лише підведуть до старту, а далі — щоб жити впевнено — покладайтеся на себе. Я ніяк не применшую могутність медицини, оскільки служу їй усе життя. Але також знаюся на здоров’ї — теоретично і практично. З цього приводу похвалюся: вже півтора року проводжу експеримент на собі — три години фізкультури з гантелями і біг.

2. Лікарі лікують хвороби, а здоров’я потрібно самому здобувати тренуванням.

Тому що здоров’я — це «резервні потужності» органів, всієї нашої фізіології. Так ось: ці «потужності» ліками не добуваються, тільки тренуванням, вправами, навантаженнями. А ще — працею, витривалістю до холоду, спеки, голоду, втоми.         

3. Що таке хвороби, відчуває кожен: розлад різних функцій, який заважає відчувати щастя і навіть жити. Причини теж відомі: зовнішні «шкідливості», власна нерозумна поведінка. Іноді — вроджені дефекти.

Стверджую: природа людини міцна. Принаймні у більшості. Щоправда, незначні хвороби неминучі, але серйозні найчастіше — від нерозумного способу життя. Зовнішні умови, бідність, стреси — на другому місці.

4. Тренування резервів має бути розумне.

Тобто поступовим, але наполегливим. Приміром, у вправах, бігу або навіть ходьбі щодня можна додавати до 5 відсотків досягнутого рівня кількості рухів, швидкості й відстані, залежно від віку та надійності вихідного здоров’я. Те саме стосується загартування, загоряння, також і роботи.

Якщо говорити про суть тренування — то це режим обмежень і навантажень (РОН, як тепер полюбляють скорочувати). Це мій коник. Втім, нічого оригінального я не вигадав. Три головні пункти.

lПерший — їжа з мінімумом жирів, 300 грамів овочів і фруктів щодня, і щоб вага дорівнювала цифрі: зріст мінус 100.

lДругий — фізкультура. Тут справа складніша. Вона всім потрібна, а дітям і людям похилого віку — особливо. Оскільки тепер на роботі майже ніхто фізично не напружується, то для пристойного здоров’я кожному потрібно було б займатися по годині щодня. Але немає для цього сили волі у нормальної людини. Тому — хоча б 20-30 хвилин гімнастики, це приблизно 1000 рухів, найкраще з гантелями по 2-5 кг. Раджу робити це перед телевізором, коли «Новини» показують, щоб заощаджувати час. Як додаток до фізкультури бажано виокремити ділянку для ходьби, по дорозі на роботу і назад, хоча б кілометрову.

lТретій пункт, мабуть, найважчий: управління психікою. «Навчіться опановувати себе». Рецептів чимало — аж до медитації, описувати не буду. Сам користуюся простим прийомом: коли велике напруження і виділяється багато адреналіну, фіксую увагу на ритмічному сповільненому диханні й намагаюся розслабити м’язи. Найкраще в такі моменти — зробити енергійну гімнастику, але ж обстановка зазвичай не дозволяє. Надлишок адреналіну спалюється під час виконання фізичних вправ, і таким шляхом судини і органи рятуються від спазмів.

5. Вибирайте вправи й обмеження.

Не слід за найменшого нездужання бігти в поліклініку. Наші лікарі не довіряють природі, націлені на ліки і спокій. Бійтеся потрапити до них у полон! Знайдуть хвороби і переконають: «Відпочивати й лікуватися!»

Організм має потужні захисні сили — імунну систему, механізми компенсації. Вони спрацюють, слід дати трохи часу. Майте на увазі, що більшість легких хвороб минають самі, а лікарські препарати тільки супроводжують природне одужання.

Як слабкій людині знайти оптимум поведінки в трикутнику між хворобами, лікарями і вправами? Моя порада: вибирайте вправи й обмеження. Принаймні намагайтеся. Повірте — окупиться!

6. Чому люди часто хворіють? Цікаве запитання.

Гадаю, що 90% людей, якби вони дотримувалися правильного способу життя, були б здорові. Але, на жаль, режим вимагає сили волі, якої у людини мало.

7. І ще.

У світі багато, дуже багато поганих лікарів. Не можу огульно заявити: «Всі лікарі погані». Багато хороших, але і поганих — теж. Докази? Запитайте, що вони читають і що вміють. Читають — з практиків — тільки поодинокі. Уміють — більш-менш — лікарі хірургічного профілю.

Є багато помилок у медичній науці. Часто це залежить від неправильного оцінювання статистичних даних…

Розповідаючи про медицину, життя, смерть і про себе самого, Амосов відвертий до нещадності — він веде розмову з власним сумлінням. І це вчить нас мислити правдивіше і глибше, змушує замислитися над тим, як жити.

Версія для друку          До списку статтей
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове