Архів
Вівторок,
31 травня 2016 року

№ 52 (19384)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я

Пост здоров’я

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.


Версія для друку          До списку статтей
  • Хочете — вірте, хочете — ні

Зрада коханої та ревнощі вбивчі для чоловіків

Ігор КОРНІЄНКО,

психолог.

У шкалі стресів, які переживають чоловіки, фізична зрада партнерки має найвищий показник руйнівної дії. Такий удар нищівний для здоров’я, він навіть може забрати життя.

ЗРАДА, як дослідила науковець з кафедри психології і психопатології сексуального розвитку людини університету «Ла Сап’єнца» (Італія) К’яра Симонеллі, прирівнюється до стресу через смерть близької людини.

І справді, цей стрес має фізіологічний ефект — у кров у значній кількості викидається гормон вазопресин. Він насамперед провокує звуження судин, підвищення артеріального тиску. Внаслідок надмірного вмісту цього гормону в організмі затримується вода, відбуваються патологічні зміни, з’являється слабкість, пригнічуються життєво важливі функції, може розвинутись інфаркт міокарда. Тому зрада не лише образно, а й буквально є ударом у серце.

Більшість хронічних ревнивців потерпають від головного болю, мають хвороби, пов’язані з ослабленням імунітету (екзема, онкопатології). Ревнощі «тиснуть» на центр головного мозку, що регулює апетит. Людина «заїдає» проблему, розвивається ожиріння.

Вазопресин підсилює приток крові до м’язів. Нейтралізувати гормон можуть лише фізичні зусилля (саме тому ревнивці часто дають волю рукам). Є й такий небажаний наслідок: тривога, пов’язана з ревнощами, блокує гормони, що відповідають за лібідо. Відтак статевий потяг минає, залишається агресія. Тож, намагаючись «підігріти» почуття чоловіка зрадою, деякі жінки фатально помиляються.

Чоловіки керуються прадавнім інстинктивним прагненням зберегти свій генофонд, для них важливо не втратити владу над дружиною. А отже, мати впевненість, що виховують саме своїх дітей (для жінки ця фобія не характерна).

Жіночі ревнощі — найчастіше вияв внутрішньої несвободи. Цілковито підкоряючись чоловікові, сім’ї, жінка не визнає права на волевиявлення іншого. І часто просто вигадує собі образ коханки. Дізнавшись про реальну зраду, звісно ж, переживає стрес. Але жіночий організм швидше вмикає механізми адаптації.

Ми не можемо змусити себе не ревнувати. Але навчитися керувати цим почуттям так, щоб воно не шкодило здоров’ю, можна. У помірних ревнощах немає нічого ненормального, адже всі ми прагнемо, щоб дорога людина належала лише нам.

Часом приводом для ревнощів може стати нестача уваги та любові. Не усвідомлюючи справжньої причини душевного дискомфорту та невдоволеності, партнери намагаються, всіляко виявляючи ревність, привернути до себе увагу. Водночас це почуття може бути й творчою силою, яка стимулюватиме до самовдосконалення: стати кращим, добрішим, терпимішим, щоб таким чином перевершити потенційного суперника.

Версія для друку          До списку статтей

Усміхнімося!

Лікар бачить, що психічно хворі у дворі по черзі повзають по землі. Він просить санітара піти розібратися, в чому річ. Години через дві той повертається весь брудний.

Лікар:

— Що там трапилося?

— Та один хворий накреслив крейдою смугу на асфальті й пропонує тисячу доларів тому, хто зуміє проповзти під нею.

— А чому вас так довго не було?

— А що, для вас це не гроші?

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове