Архів
Вівторок,
12 квітня 2016 року

№ 39 (19371)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я

Пост здоров’я

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.


Версія для друку          До списку статтей
  • На прийомі у спеціаліста

Кісточка на хребті

Микола ЮРЧИШИН.

Одне з найпоширеніших захворювань хребта (хірургічного профілю) — спондилолістез. Ця патологія виникає унаслідок зміщення вперед п’ятого поперекового хребця, інколи третього або четвертого.

— НА ЩАСТЯ, цю недугу легко діагностувати, — розповідає директор Міжнародного центру нейрохірургії, член Асоціації нейрохірургів Великої Британії, кандидат медичних наук Ігор Петрович КУРИЛЕЦЬ. — На рентгенівському знімку лікар бачить, що хребетний стовп в одному місці має «сходинку» — зміщення кісткових структур. Відповідно деформуються й натягуються зв’язки, корінці «кінського хвоста» (нерви, що відходять від спинного мозку). Це викликає нестерпний біль у спині, зі скаргами на який хворі й звертаються до лікаря-нейрохірурга.

Фахівець розповів про причини виникнення захворювання. Їх дві. Перша — недовершений розвиток хребта — спондилоліз, коли хрящ не повністю перетворюється у кістку. Він не витримує навантаження, і тому один хребець «зісковзує» з іншого. Це і є вроджений спондилолістез. Його можна діагностувати вже у 10-17-річному віці. Тоді добре видно, що у дитини в поперековій ділянці спина має викривлення і випинається горбик. Частіше хворіють дівчата, але буває, що й хлопці.

Інша причина — дегенеративний (такий, що вироджується) спондилолістез. Він виникає внаслідок того, що міжхребцевий диск старіє, стає рухомий і не виконує фіксаційної функції.

— Лікування цієї хвороби досить складне, — зазначив нейрохірург. — Абсолютно безперспективні нетрадиційні методи. Фізичні вправи, витягування, приймання якихось відварів із трав, настоянок, гомеопатичних засобів — це марнування часу й коштів. При спондилолістезі допомагає корсет. Він додатково фіксує тіло, і сповзання хребця значно вповільнюється чи й припиняється. Якщо ж носіння корсета впродовж шести місяців не дало результату, потрібна операція. Донедавна операційне втручання — встановлення кісткового трансплантата — робили через живіт. Після цього хворий мав іще лежати у гіпсовому корсеті, як мінімум, півроку. Оскільки такі операції досить складні, а післяопераційне лікування тривале, більшість людей намагалася відмовитися від них. Нині операція здійснюється здебільш зі спини. Зміщені хребці фіксуються між собою з допомогою спеціальних металевих конструкцій, в основі яких — стержні та гвинти. Хірург у зміщений і той, що нижче, хребці закручує металеві шурупи, тим самим надійно фіксуючи хребет.

За словами І. Курильця, за кордоном найпопулярніші конструкції Кортеля і Дюбусе, які застосовують під час лікування сколіозу та переломів хребта. Уперше в Україні (а також у колишньому Союзі) такі операції були виконані в Міжнародному центрі нейрохірургії близько двадцяти років тому. Єдиним їх недоліком є те, що вони складні. Операція з приводу спондилолістезу триває близько чотирьох годин і потребує високої майстерності хірурга. Виконується під рентгенооптичним перетворювачем (це дорогий апарат, який дає змогу контролювати місцезнаходження кожного гвинта, інакше його можна закрутити «не туди» — скажімо, у спинний мозок, нерв). Через три дні після операції хворий може вставати і ходити. Прооперовані швидко одужують, ведуть повноцінний спосіб життя, можуть народжувати дітей, займатися повсякденною фізичною працею. Операції тепер виконуються хворим із 12-річного віку і до глибокої старості. Діагностика, як уже зазначалося вище, проста: деформацію хребта добре видно на рентгенівському знімку.

Заходжу до палати, де лежить 17-річна Таня, котрій три дні тому зробили операцію з приводу спондилолістезу. Її мама розповіла, що у доньки на хребті з’явилася кісточка. Звернулися до ортопедів. Ті заспокоїли — мовляв, дівчинка худенька, в неї така структура тіла. А відтак нічого хвилюватися — буде здорова. Однак кісточка почала турбувати Таню дедалі частіше. Дійшло до того, що дівчинка вже не могла згинатись, а якщо довго стояла чи ходила, дошкуляв нестерпний біль. Розвинулася характерна для цієї недуги хода. Рентгенівський знімок показав, що в Тетяни вроджений спондилолістез. Якби не зробили операцію, мучилася б і далі. А якби десь випадково впала, то удар міг би призвести до паралічу.

У 32-літнього Петра З. болі у спині з’явилися п’ять років тому. Втім, той не звертав на них особливої уваги. Оскільки працював на будівництві, постійно доводилося піднімати важкі предмети. І ось одного ранку просто не зміг звестися з ліжка — змістився диск. Звернувся по допомогу до спеціалістів із мануальної терапії. Ті, оглянувши його, лише руками розвели. Мовляв, тут уже нічим не зарадиш — потрібна лише операція.

— Тепер почуваюся добре, — усміхнувся Петро. — Щоправда, ходити ще важкувато, бо лише два дні минуло після операції. Проте лікарі запевняють: за кілька тижнів повернуся до звичного життя.

Версія для друку          До списку статтей

Усміхнімося!

— Петровичу, ти не в курсі, коли в нас піст закінчується?

— Не знаю, а навіщо тобі?

— Щоб можна було спокійно м’ясо їсти.

— А хіба ти його не їси?

— Їм, звичайно, але якось неспокійно.

* * *

— Як? Ви п’єте каву?! — заволав молодий лікар, побачивши свого пацієнта. — Запам’ятайте: для вас кава — це смерть!

— Але, мабуть, дуже повільна, бо п’ю її вже шістдесят років.

* * *

Прийшов пацієнт до психіатра:

— Лікарю, у мене все погано: здоров’я нема, грошей також, ніхто не любить.

— Ну, зараз ми це поправимо. Сідайте зручніше, заплющте очі і повторюйте: «У мене все добре, я здоровий, багатий і успішний. Я люблю, і мене люблять».

Чоловік розплющує очі:

— Я радий за вас, лікарю.


 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове