Пост здоров’я

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.

• Варто пам’ятати

День боротьби з глаукомою

Ігор НОВИЦЬКИЙ,

офтальмолог-хірург.

Глаукома — найстрашніша недуга з усіх очних, що розвивається безсимптомно й призводить до цілковитої втрати зору. Аби привернути увагу до неї, 6 березня у світі, й Україні зокрема, відзначили День боротьби з глаукомою.

ПАТОЛОГІЇ зорового нерва, викликані підвищеним внутрішньоочним тиском, розвиваються після сорока років. Чому так? Бо з віком в організмі відбувається чимало змін. В оці також. У ньому виробляється внутрішньоочна рідина, яка циркулює і витікає. І це нормальний фізіологічний процес. Рідина забезпечує трофіку тканини, зокрема кришталика, рогівки тощо. Відтікання відбувається через кут передньої камери, де є фільтраційна зона, яка починається з трабекули — губкоподібної тканини, котра у процесі життєдіяльності людини «забивається» пігментом, продуктами порушеного обміну речовин й гірше пропускає рідину. Внаслідок таких процесів підвищується очний тиск.

Інші чинники ризику виникнення глаукоми — генетичні передумови, а також гіпертонічна хвороба, цукровий діабет. Ідеться про відкритокутову глаукому. Існує ще вторинна, що виникає внаслідок перебігу інших недуг. Наприклад, глаукома після травмування ока чи пов’язана з катарактою, запальними процесами в оці, певними судинними катаклізмами на очному дні (приміром, тромбоз центральної вени сітківки дає вторинну неоваскулярну глаукому).

Вторинна глаукома трапляється рідше (близько 3-5 відсотків усіх випадків) і також призводить до змін зорового нерва. Причини, які її зумовлюють, здебільшого змушують пацієнта звернутися до лікаря раніше. Перебіг первинної відкритокутової глаукоми поступовий, непомітний, безсимптомний — людина не відчуває погіршення зору. У цьому й проблема.

Який же вихід? Треба вчасно діагностувати хворобу. А для цього раз на рік кожен має звертатися до окуліста. Тоді є шанс зберегти зір. Кому ж за сорок — раз на три роки міряти очний тиск і раз на рік перевіряти гостроту зору й обстежувати очне дно.

Лікування глаукоми полягає насамперед у тому, аби нормалізувати внутрішньоочний тиск. Його норма коливається від 18 до 26 міліметрів ртутного стовпчика. Буває, що в однієї людини тиск становить 25 міліметрів і немає глаукоми, а в іншої — 20 і уже є. Тому, щоб установити точний діагноз, мусимо виміряти очний тиск й обстежити очне дно.

Під час лікування слід орієнтуватися на нижню межу норми. Бажано, аби тиск був 20 міліметрів або й нижчий, — це запорука того, що людина не втрачатиме зору.