Архів
Вівторок,
19 січня 2016 року

№ 5 (19337)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Вербиченька
  • За рубежем
Нова сторінка в історії

ІРАН. З Ісламської Республіки знято американські санкції.

Докладніше...
Серед жертв — українська родина

БУРКІНА-ФАСО. В Уагадугу терористи атакували готель «Splendid».

Докладніше...
Ось хто каламутить Європу

РОСІЯ незаконно фінансує європейські партії.

Докладніше...
Баварці невдоволені діями канцлера

НІМЕЧЧИНА. Уряд Баварії висунув ультиматум Ангелі Меркель.

Докладніше...
Інфляційне піке

ВЕНЕСУЕЛА. Споживча інфляція тут досягла 141,5%.

Докладніше...
Обрали курс на незалежність

КИТАЙ. На виборах голови адміністрації Тайваню перемогли демократи.

Докладніше...
Курцям на замітку

ТУРКМЕНИСТАН. Віднині на території країни заборонено продаж цигарок.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Адреси досвіду

Там, де мокре — горить

Анатолій НЕДАВНІЙ.

Полтавська область.

ПОРЯТУНОК — бо за рахунок очерету люди якось виживають. Адже тут немає промислових підприємств, великих аграрних господарств, які б потребували робочої сили. Отож місцевих жителів віддавна годує очерет. З нього плетуть на продаж корзини, сумки, головні убори. Влітку жили з того, що ловили рибу, а на багатих луках випасали корів. Він же й кара Божа — щороку в очеретах спалахують пожежі. Парадокс, але плавні — це місце, де мокре горить.

Що не весна, то повідомлення в ЗМІ: «В селі Очеретяному згоріло шість хат…», «В КСП «Сула» згоріло кілька корівників. Загинула худоба»... А ще ж тут поклади торфу, який так горить, що загасити його — проблема навіть для добре оснащених пожежників. Утім, про таких у цій місцині тільки мріють.

Ще надцять років тому майже в кожному селі були власні пожежні частини. Їх утримували колгоспи. Пішли в історію колективні господарства — без підтримки недовго протрималися і сільські вогнеборці. А потім добралися й до районних пожежних частин. Ситуація дійшла до абсурду: на кілька районів — одна пожежна машина. Доки доїздили за тридцять-сорок кілометрів до вогнища, гасити вже було нічого. Пожежну службу в Україні постійно «реформували», але все зводилось до перепідпорядкування вогнеборців то МВС, то МНС, однак більше їх від цього не стало, та й організація роботи не покращала.

У 2002 році держава відмовилась «годувати» пожежників. Їх утримування повісили на шию органам місцевого самоврядування. В Україні з’явилися райони, де взагалі не стало пожежної охорони.

В’їжджаючи на територію Воловецького району Закарпаття, подорожній бачив незвичайне застереження: «Будьте обережні з вогнем! Ви знаходитесь на території району, де немає пожежної охорони!». На Полтавщині подібні написи можна було повісити в Миргородському, Великобагачанському, Глобинському, Кобеляцькому, Козельщинському, Котелевському, Оржицькому, Чорнухинському, Чутівському, Шишацькому...

Сьогодні ситуація дещо поліпшилася. В районах є підрозділи МНС. Утім, у селах вогнеборців немає.

І ось рідкісна, але приємна новина — в Оболоні Семенівського району відновила роботу пожежна частина. Щоправда, «пожежна частина» — це тільки красиво сказано. Поки що лише купили спецавтомобіль.

На території, яку буде охоплювати оболонська зона пожежної охорони, — найбільші і найглибші в області поклади торфу. І саме тут, під боком, — Національний природний парк «Нижньосульський». Оте море очеретів, де щовесни палають пожежі.

Де ж узяли гроші на відновлення роботи, на купівлю пожежного «ЗіЛа»? Думаєте, підсобила держава? Нічого подібного. Пожежі в Україні тепер допомагають гасити... міжнародні організації.

Проект Оболонської сільської ради, спрямований на відновлення роботи пожежної частини, взяв участь у програмі «Реформи управління на Сході України» німецької фундації міжнародного співробітництва GIZ, а в підсумку став одним із п’яти пілотних, які товариство реалізує в Україні.

Жителі Оболоні надовго запам’ятають день, коли сходилися до центру села, щоб зустріти святково прикрашений пожежний «ЗіЛ-130». Мабуть, так зустрічали в тридцятих роках минулого століття в цих краях перший трактор і першу вантажну «полуторку».

— Автомобіль купили за 650 тисяч гривень, — повідомила голова Семенівської райради Ольга Мохун. — Більша частина коштів виділена в рамках реалізації проекту, решту в складчину зібрали десять навколишніх сільських рад.

Що ж це за програма така і чи можуть скористатися досвідом відновлення пожежних частин інші райони України? Тема вихлюпнулася на сторінки місцевої преси.

— Це лише перша стадія реалізації спільного міжнародного проекту, — розповів журналістам «Зорі Полтавщини» заступник керівника програми GIZ «Реформи управління на Сході України» Тарас Журавель. — Ми й далі працюватимемо з громадою Семенівського району, доукомплектуємо пожежну частину необхідним обладнанням... Головним результатом будь-якого проекту міжмуніципального співробітництва має бути покращання якості послуг для громадян.

Впроваджуються також три програми зі збору та утилізації сміття у Пирятинському, Лохвицькому районах, розпочато відновлення трудового архіву в Решетилівському.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Урок у День соборності
Читати
Справжня сутність реформ
Читати
«Бікфордів шнур» запалено...
Читати
Iлюзія економії
Читати
Шановані люди на копійки не розмінюються
Читати
Позичав — плати
Читати
Ще раз про «тінь»
Читати
Хабарники затягнуть паски
Читати
Власне виробництво
Читати
Хитромудрі
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове