Архів
Вівторок,
19 січня 2016 року

№ 5 (19337)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Вербиченька
  • За рубежем
Нова сторінка в історії

ІРАН. З Ісламської Республіки знято американські санкції.

Докладніше...
Серед жертв — українська родина

БУРКІНА-ФАСО. В Уагадугу терористи атакували готель «Splendid».

Докладніше...
Ось хто каламутить Європу

РОСІЯ незаконно фінансує європейські партії.

Докладніше...
Баварці невдоволені діями канцлера

НІМЕЧЧИНА. Уряд Баварії висунув ультиматум Ангелі Меркель.

Докладніше...
Інфляційне піке

ВЕНЕСУЕЛА. Споживча інфляція тут досягла 141,5%.

Докладніше...
Обрали курс на незалежність

КИТАЙ. На виборах голови адміністрації Тайваню перемогли демократи.

Докладніше...
Курцям на замітку

ТУРКМЕНИСТАН. Віднині на території країни заборонено продаж цигарок.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Слава України

Незламні кіборги

Олена КОЩЕНКО.

Рік тому, 21 січня, останні кіборги вийшли із міжнародного аеропорту «Донецьк», майже зрівняного із землею, переораного ворожими «Градами», «Ураганами» й «Тюльпанами». Оборона аеропорту тривала 242 дні. У ній брали участь десантники аеромобільних бригад Збройних сил, а також добровольці з «Правого сектору»… Згадаймо, якими подіями вкарбувалася вона в новітню історію країни.

Донецька фортеця

Рік 2014-й

УЖЕ 17 квітня, на 10-й день після проголошення так званої Донецької Народної Республіки, сепаратисти вдалися до спроб установити контроль над аеропортом. Проте «Донецьк» залишався під українським контролем.

У ніч на 26 травня терористів-«кадирівців» та ростовських спецназівців провів через залу обслуговування пасажирів у новий термінал аеропорту зрадник. (Ним виявився співробітник управління СБУ в Донецькій області). Заскоченим зненацька бійцям бойовики висунули ультиматум: зняти пости. Оскільки у захопленому приміщенні на той час перебували цивільні, наші військові відступили в старий термінал. Після прибуття десантної підмоги підступно загарбаний термінал було відбито.

Впродовж літа бійці утримували аеропорт. Зрештою, після підписання 5 вересня мінських угод, терористи активізували штурм «Донецької фортеці». Саме ці домовленості, зазначають експерти, й спровокували загострення протистояння, оскільки аеропорт потрапив у зону, з якої українські війська мали бути відведені. Захоплення його стало справою принципу для терористичних банд та їхніх кремлівських покровителів.

На той час підступи до аеропорту вже були заблоковані ворогом. Єдиним опорним пунктом оборонців залишилося селище Піски, звідки велася вогнева підтримка.

Наприкінці вересня аеропорт став епіцентром найбільшого протистояння у зоні АТО. Бойовики стягнули до нього свої «елітні» підрозділи: «Восток», «Оплот», «Моторолу», перекинули з Південного фронту «Кальміус», а також підігнали російські танки, реактивні системи залпового вогню — «Гради», «Урагани» та суперпотужні «Тюльпани»… І попри все ворогові «Донецьк» виявився не по зубах — він зазнавав величезних утрат людей і техніки.

Саме тоді наші захисники стали відомими як кіборги. Уперше їх так назвав сепаратист, який у телефонній розмові (її перехопили наші спецслужби й оприлюднили) намагався пояснити московському куратору з Генерального розвідувального управління генштабу міноборони РФ причину, чому озброєні до зубів і в рази чисельно переважаючі бойовики не можуть зломити опір жменьки оборонців аеропорту. Дослівно: «Я, блин, не знаю, кто защищает этот Донецкий аеропорт. Но мы их уже три месяца не можем оттуда выбить… Я не знаю, кто там сидит, но это не люди, а киборги какие-то…»

Вороже кільце довкола летовища все більше стискалося. 24 жовтня було заблоковано всі підходи до нього.

Кіборги трималися ціною надлюдських зусиль. Вони не тільки відбивали численні спроби штурму, а 19 листопада навіть захопили стратегічну висоту поблизу летовища, яке відтоді ворог почав щодня «прасувати» з артилерії та реактивних систем залпового вогню. 8 грудня РНБО повідомила: в Донецькому аеропорту повністю зруйновано старий та новий термінали. Більш-менш уціліла лише диспетчерська вежа, на якій усе ще майорів жовто-блакитний прапор. Ця вежа стала в народі символом незламності оборонців летовища…

2015-й

13 січня диспетчерська вежа під вогнем противника обвалилась. Того ж дня бойовики висунули кіборгам ультиматум: залишити аеропорт або загинути. Наші вибрали бій, який відтоді вже не вщухав ні на годину. 15 січня штурмові групи російської бригади «Спарта» впритул підійшли до українських позицій і з танків та артилерії почали розстрілювати їх із двох боків. Упродовж доби — 42 обстріли! Кіборги вистояли, їхнім прихистком стали руїни нового терміналу, де ще вціліло перекриття між першим і другим поверхами.

У ніч із 16 на 17 січня в аеропорту почалося справжнє пекло. Часом доходило до рукопашної — сторони розділяла відстань у три-п’ять метрів. Смертельне протистояння навколо нового терміналу і вежі тривало до 21 січня, коли терористичні формування підірвали рештки перекриття нового терміналу аеропорту, які впали, поховавши під собою відразу десятки українських героїв. І ще кількадесят кіборгів при спробі вирватися з летовища були захоплені у полон…

Те, що було далі, — і досі одна із найболючіших тем з історії героїчної оборони «Донецької фортеці». Процитую лише один із записів у Вікіпедії: «…Під лютою загрозою смерті бійці 90-го окремого аеромобільного батальйону вирішили покинути руїни диспетчерської вежі. Щоб відвернути увагу і змусити бойовиків припинити обстріл, вони викликали на себе вогонь РСЗВ «Град», під час залпів якого вибігали з вежі… В період з 1-ї до 3-ї години ранку кількома групами новий термінал донецького аеропорту залишили ще 13 вцілілих кіборгів. Останнім вийшов приблизно о 5.30 ранку боєць 90-го окремого аеромобільного батальйону з позивним «Fly». Це були останні герої, які захищали будівлі Міжнародного аеропорту «Донецьк» імені Сергія Прокоф’єва»…

* * *

УСІ кіборги в наш час стали еталоном мужності і витривалості. Оборону Донецького аеропорту вже вписано в історію звитяги нашого народу. За це їм честь. І (хочеться в це вірити) — гідна подяка від держави. А тим, хто поліг у цій нерівній борні, — вічний спокій і наша пам’ять. На жаль, досі немає достеменних даних про наші втрати під час боїв за «Донецьку фортецю». Офіційно: дві сотні вбитих, півтисячі поранених, 30 полонених. (Непомірно вищі вони у ворога: тільки загиблих 3500, з яких 1468 — кадрові російські військові).

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Урок у День соборності
Читати
Справжня сутність реформ
Читати
«Бікфордів шнур» запалено...
Читати
Iлюзія економії
Читати
Шановані люди на копійки не розмінюються
Читати
Позичав — плати
Читати
Ще раз про «тінь»
Читати
Хабарники затягнуть паски
Читати
Власне виробництво
Читати
Хитромудрі
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове