Архів
Вівторок,
19 січня 2016 року

№ 5 (19337)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Вербиченька
  • За рубежем
Нова сторінка в історії

ІРАН. З Ісламської Республіки знято американські санкції.

Докладніше...
Серед жертв — українська родина

БУРКІНА-ФАСО. В Уагадугу терористи атакували готель «Splendid».

Докладніше...
Ось хто каламутить Європу

РОСІЯ незаконно фінансує європейські партії.

Докладніше...
Баварці невдоволені діями канцлера

НІМЕЧЧИНА. Уряд Баварії висунув ультиматум Ангелі Меркель.

Докладніше...
Інфляційне піке

ВЕНЕСУЕЛА. Споживча інфляція тут досягла 141,5%.

Докладніше...
Обрали курс на незалежність

КИТАЙ. На виборах голови адміністрації Тайваню перемогли демократи.

Докладніше...
Курцям на замітку

ТУРКМЕНИСТАН. Віднині на території країни заборонено продаж цигарок.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • 20 січня — День АР Крим

Як же без України

Василь ПІДДУБНЯК.

ТОГО зимового дня, 20 січня 1991-го, на яскраво освітленому електричними вогнями і «радістю моменту» півострові відбувся загальнокримський референдум. Руками народних мас тамтешні амбіційні політики, котрих невдовзі уособить перший (і поки що єдиний) сумнозвісний президент Юрій Мєшков, Крим став автономією.

Верховна Рада, врахувавши «волю» кримчан, ухвалила Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки».

Одні політики назвуть цей референдум «взірцем демократії», інші поквапляться запевнити, що саме отримання автономії «дало можливість зберегти на Кримському півострові умови для нормального соціально-економічного та культурного розвитку кримчан».

Усього через рік після цього масового «волевиявлення» з трибуни Верховної Ради В’ячеслав Чорновіл застеріг передовсім публіку під парламентським куполом: «Крим пішов на створення ніде у світі не баченого дива — автономії на територіальній основі без урахування інтересів корінної нації, єдиної, що має право на самовизначення. Як же скористалися керівники Криму наданими їм доволі широкими повноваженнями? Назвіть мені хоча б одне політичне рішення, яке допомогло розв’язати хоч одне кримськотатарське питання? Для прикриття повного банкрутства керівництва Криму затіяна війна з кримською «самостійністю». Невже ви, жителі Криму, хочете перетворення його на ще одну Кубу — відірвану від цивілізації, бідну, жебрацький заповідник комунізму?».

Пророчі слова відповідального політика! В’ячеслав Максимович, як ніхто інший із тодішніх і нинішніх «пророків» українського політикуму, відчував, чим може обернутися «взірець демократії» у порівняно недалекому майбутньому.

Торік, коли після ще одного «всенародного волевиявлення» півострів тріпався у пазурах двоголового російського орла, директор кримської філії Інституту країн СНД, член Громадської палати Республіки Крим Андрій Никифоров в ефірі радіостанції «Росія сьогодні» назвав день 20 січня 1991 року «дуже важливим і знаменним в історії Криму»: «Все почалося саме з цього референдуму, коли кримчани з досить високим ступенем одностайності виступили за відновлення Республіки Крим як суб’єкта Союзного договору. По суті, це було голосування за Радянський Союз, а точніше — за єдину країну. Але цю єдину країну кримчани впродовж багатьох років після розвалу Радянського Союзу бачили саме в Російській Федерації (!). І в цю єдину країну ми також одностайно вирішили повернутися, коли з’явилася така можливість рік тому. Насправді починалося все саме з референдуму 20 січня 1991-го», — наголосив він.

Великий патріот України В’ячеслав Чорновіл передчував, яка афера проти нашої багатонаціональної держави затівалася під отою машкарою «всенародного волевиявлення» і «торжества демократії». І це має стати уроком для всіх нас сущих, кого солодкими обіцянками чи гречкою заманюють у брудні політичні ігри, особливо ж — на виборах.

…Отож не відзначатимуть жителі півострова День Республіки Крим, не здійметься урочисто кримський прапор у сімферопольському парку імені Т. Г. Шевченка, не ляжуть квіти до пам’ятника Кобзарю. Сьогоднішній Крим — це, радше, острів, ніж півострів: неосвітлений ні електрикою, ні радістю людською, холодна і голодна, не визнана світовою спільнотою (за невеликим винятком) резервація.

Нинішня зима, мабуть, найтяжча для кримчан за останні півстоліття. Під оптимістичні запевнення окупаційного режиму в тому, що обійдемося без України, на півострів насунулася «велика кримська руїна».

Застогнала і російська «Державна рада Криму». Кримські депутати виступили із гнівною заявою: «…Блокада Криму під проводом депутатів Верховної Ради України Мустафи Джемілєва, Рефата Чубарова, а також групи осіб, які фактично діють під контролем влади України [...], є наочним прикладом грубого порушення прав людини, злочинів на ґрунті ненависті, геноциду, які завдають шкоди цивільному населенню Криму».

Он якої заспівали!

Народний депутат, національний лідер кримських татар і один із ініціаторів блокади Мустафа Джемілєв цю заяву у коментарі виданню «Крим. Реалії» назвав абсурдною: «Із самого початку вони говорили: як добре! Тепер ми повністю будемо незалежними, зараз вживемо заходів, консолідуємо народ… «Гоблін» («глава» Криму Сергій Аксьонов. — В. П.) говорив, що треба нагороду дати і Чубарову, і Іслямову, і Джемілєву за те, що вони так добре консолідували наш народ, а тепер інакше заговорили…»

Мустафа Джемілєв нагадав авторам заяви про те, що «відповідно до конвенції Генеральної асамблеї ООН від 1949 року, всю відповідальність за правове, соціальне, економічне становище людей на окупованих територіях несе окупант, і аж ніяк не країна, яку окупували. Тому скарга не за тією адресою».

Заклик повірників «Держради» окупованого Криму до Генеральної прокуратури та Слідчого комітету РФ провести розслідування за фактом здійснення «геноциду» уродженець Криму, український політолог Тарас Березовець прокоментував так: «Цю нитку (зв’язок материкової України з півостровом. — В. П.) не розірвати. Так що, «дорога моя» нова владо (я знаю, ви це точно прочитаєте), нікуди вам не дітися від України! ...Ви завжди підсвідомо знаєте, що вся ця ваша байда, затіяна без вас, де вас мають за «шісток», закінчиться. І ваші прокльони щохвилини на адресу справжньої Батьківщини це тільки підтверджують».

Усе ж закінчити ці нотатки хочеться на оптимістичній ноті і привітати істинних, не уярмлених наркотичною путінською пропагандою, жителів півострова зі святом — Днем Автономної Республіки Крим. Головне — вірити в те, що історична справедливість рано чи пізно візьме гору. Бо ж так було завжди!

Коли верстався номер. Набула чинності Постанова уряду щодо Криму про обмеження постачання окремих товарів (робіт, послуг) із тимчасово окупованої на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану. Винятком є особисті речі громадян, що переміщуються в ручній поклажі і/ або супроводжуваному багажі, соціально значущі продукти харчування, сумарна вартість яких не перевищує еквівалент 10 тис. гривень, а сумарна вага — не більше 50 кг на одну людину. Дія постанови не поширюється на ввезення гуманітарної допомоги.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Урок у День соборності
Читати
Справжня сутність реформ
Читати
«Бікфордів шнур» запалено...
Читати
Iлюзія економії
Читати
Шановані люди на копійки не розмінюються
Читати
Позичав — плати
Читати
Ще раз про «тінь»
Читати
Хабарники затягнуть паски
Читати
Власне виробництво
Читати
Хитромудрі
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове