Архів
П’ятниця,
30 жовтня 2015 року

№ 119 (19314)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлиця
  • За рубежем
Проти мігрантів і ісламізації

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ дедалі глибше охоплює міграційна криза.

Докладніше...
Стає дедалі гарячіше

ТУРЕЧЧИНА готова воювати, аби не допустити створення сирійськими курдами автономії поблизу держкордону.

Докладніше...
На підтримку Острова Свободи

КУБА. Резолюція ООН про зняття ембарго з цієї країни дістала рекордну підтримку.

Докладніше...
Час політичних перемовин

САУДІВСЬКА АРАВІЯ завершує військову операцію в Ємені.

Докладніше...
Додалося жінок-президентів

НЕПАЛ. Уперше пост глави цієї держави виборола жінка.

Докладніше...
Люди Мубарака повертаються

ЄГИПЕТ. Завершилося повторне голосування на парламентських виборах.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Сторінки історії

Україна в ООН

Тетяна ШИКАЛІДА.

Фото з Центрального державного архіву громадських об’єднань України.

Члени делегації Української РСР на першому засіданні 1-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Справа наліво: Д. Мануїльський, М. Бажан, В. Тарасенко, О. Война, М. Петровський. Лондон (Великобританія). Січень 1946 р.

24 жовтня виповнилося 70 років з дня заснування Організації Об’єднаних Націй. Восени далекого 1945-го 51 держава-засновниця ратифікувала статут новоствореної асоціації. Метою її діяльності було визначено підтримання та зміцнення миру і міжнародної безпеки, розвиток співробітництва між державами. Присвячена цій події виставка документів Національного архівного фонду відкрилась у читальному залі Центрального державного архіву громадських об’єднань України.

Як усе починалося

ПІСЛЯ перемоги над фашистською Німеччиною перед Європою і світом постала низка питань, які потребували колективного вирішення. Цим і мала зайнятися нова організація, яка об’єднала б навколо себе всі країни і стала солідним міжнародним арбітром передусім у сфері гарантування їхніх прав, забезпечення миру та добросусідських відносин.

У травні 1945 року до новоствореного народного комісаріату закордонних справ УРСР надійшла телеграма від Секретаріату ООН (копія представлена в експозиції) із запрошенням прибути на доленосну конференцію у Сан-Франциско в ролі члена—засновника ООН. Очолив українську делегацію, яка взяла участь у розробці статуту організації, тодішній нарком закордонних справ Дмитро Мануїльський. Це був фактично перший «вихід у світ» наших дипломатів.

А вже в січні 1946-го українська делегація була присутня на першому засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Лондоні. Збереглась ексклюзивна світлина з цієї події. У чому її винятковість? Це єдина фотографія, де на столі наших представників стоїть табличка з написом «Україна», а не «Українська РСР».

Міжнародна діяльність

ВІДТОДІ представники України працювали у складі багатьох органів та комісій ООН, зокрема Генасамблеї, Ради Безпеки, Соціально-економічної ради, ЮНЕСКО, Статистичної комісії, Комісії з народонаселення, з прав людини. Ратифікували конвенції про запобігання геноциду, про права біженців, політичні права жінок, про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, права народів на самовизначення. А в 1970-х роках, коли на порядку денному стояло питання ядерної безпеки, наша делегація підписала статут Міжнародного агентства з ядерної енергії. Себто Україна стала підписантом договору про заборону випробування ядерної зброї в атмосфері, під водою і в космічному просторі. Також з її участю було ратифіковано конвенцію про заборону біологічної, токсичної зброї, умови її вивезення та зберігання. В період активного освоєння космосу підписувалися міжнародні угоди з відповідних питань, зокрема щодо об’єктів, що запускалися на орбіту. Брали участь наші представники і в роботі Третейського суду. Всі ці події засвідчені документами та фотографіями, які зберігаються в державних архівах.

Надзвичайно цінний експонат — копія відкритого листа від українців, ув’язнених у радянських таборах, до ООН, комісії з прав людини і всієї світової спільноти, датованого 1955 р., у якому йдеться, що під приводом надуманих кримінальних справ у державі відбуваються арешти і репресії щодо інакомислячих. Дисиденти прохали допомогти в усуненні такої несправедливості. До речі, в архівах лист цей зберігся, а от чи дійшов він тоді до адресатів, є сумніви.

Звичайно, в ООН не оминули увагою і Чорнобильську катастрофу. 1990 року уряди СРСР, УРСР і БРСР офіційно звернулися до організації з проханням розглянути питання наслідків аварії на ЧАЕС. Це було зроблено на 45-й сесії Генасамблеї, де призначено координатора ООН з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, підготовлено зведений план міжнародного співробітництва в цій сфері, передбачено створення спеціальної програми.

Багато зусиль доклала Україна до популяризації на світовому рівні своїх культури та традицій. Про це також розповідають світлини. Зокрема, у Нью-Йорку було відзначено 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка та 1500-літній ювілей Києва. Урочистості на пошанування Кобзаря проводились у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі. Там же відбувалося нагородження переможців організованої нашими представниками в ООН вікторини «Що ви знаєте про Радянську Україну?» Кілька генеральних секретарів організації кожен свого часу побували в Києві, де фотографувалися біля пам’ятника Кобзареві поблизу головного корпусу Київського державного університету ім. Т. Шевченка, в музеї Великої Вітчизняної війни.

У період незалежності

ПЕРШИМ документом держави Україна у розрізі її зв’язків з ООН став лист міністра закордонних справ Анатолія Зленка до 46-ї сесії Генасамблеї Організації Об’єднаних Націй з повідомленням про проведення 1 грудня 1991 р. історичного референдуму. Доводилися до відома результати волевиявлення народу, а також зазначалось, що нова суверенна держава залишається на тих же позиціях у питаннях співпраці та прагне й надалі брати участь у боротьбі за мир та нацбезпеку в світі.

Є в експозиції і копія вітального листа президента Кравчука Генсекретареві ООН Бутросу Бутрос-Гали з нагоди його обрання 1992 року на посаду.

Другий президент України, Л. Кучма, виступав на 50-й, ювілейній сесії Генасамблеї, а третій — В. Ющенко — на 64-й. У 2000-2001 роках, коли наша держава втретє стала непостійним членом Ради Безпеки, Надзвичайний і Повноважний Посол України Валерій Кучинський головував на її засіданні. А 2002-го Київ відвідав тодішній Генсекретар ООН Кофі Аннан, в рамках візиту виступивши у Верховній Раді.

Завершують експозицію світлини недавньої 70-ї сесії Генасамблеї, на якій обговорювалося питання агресії Росії проти України. Цьогоріч нашу країну вчетверте обрали непостійним членом Ради Безпеки ООН на 2016-2017 роки.

Нам є чим пишатися. Наша держава зробила значний внесок у справу забезпечення миру на планеті, відстоює суспільні цінності та права людини. Документи цієї виставки — підтвердження тому. А скільки ще їх в архівах чекають свого дослідника!

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Не тепер, так у четвер
Читати
Облом?
Читати
Приїхав, побачив, підлатався
Читати
Енергетична «наживка»
Читати
Можемо й самі
Читати
Старосту пришлють чи свого обирати?
Читати
Під маскою волонтерів
Читати
Єдність традицій
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове