Добрий господар

Картопляна міль

Чи бувають червиві помідори? Звісно, ні, скаже будь-який городник. І не матиме рації!

ФТОРІМЕЯ, або картопляна міль, є «вузькоспеціалізованим» шкідником, який ушкоджує як культурні, так і дикорослі пасльонові рослини. Особливо страждають від неї тютюн і картопля. Але «закусити» плодами томатів та баклажанів гусениця молі теж не відмовляється і проробляє в них ходи незгірш черв’яка в яблуці.

Іще років десять тому про цього шкідника практично не чули. Невелика теплолюбна комаха завітала до нас із Центральної і Південної Америки: на сьогодні вона розселилася вже в сімдесяти країнах і продовжує розширювати «сфери впливу». Шкідник здатний розвиватися не тільки влітку, на посадках, а й у сховищах, де зберігається картопля, якщо температура при цьому не опускається нижче +10^ОC.

Метелик картопляної молі досить дрібний. Передні крила його сіро-коричневі з жовтими лусочками і коричневими штрихами. Задні — з торочками і втягнутими зовнішніми краями. Яйця овальні, завдовжки до 0,8 мм, білі, жовті або помаранчеві — залежно від стадії розвитку, а вона може тривати від трьох днів до двох тижнів. Гусениці голі, з невеликими щетинками, до сантиметра, сірувато-зеленого або жовтувато-рожевого кольору з поздовжньою смугою на спині. Коричневі лялечки покриті сріблястим коконом.

Метелики добре відчувають запах картоплі і відшукують її навіть під укриттям із мішковини. Встигають заселити яйцями бульби, не вивезені з поля, протягом доби.

Тривалість життя одного покоління картопляної молі змінюється залежно від температури і становить від місяця до трьох із половиною. У регіонах із теплим кліматом шкідник дає до восьми поколінь.

Ознаки ушкодження картопляною міллю:

— «мінування» стебел і листя;

— вузькі ходи-червоточини під шкіркою і всередині бульб, у м’якоті помідорів і баклажанів; наявність екскрементів гусениць у цих ходах;

— відмирання верхівок або стебел вище місця пошкодження;

— обплетення листя і стебел павутиною;

— суха чи мокра гниль у ходах.

Для успішної боротьби із фторімеєю потрібно проводити комплекс профілактичних та знищувальних заходів:

— чітко дотримуватись усіх карантинних обмежень;

— систематично обстежувати грядки з картоплею та іншими пасльоновими культурами, а також плоди і бульби на зберіганні;

— саджати тільки здорову картоплю;

— купувати насінний матеріал лише у надійних виробників;

— глибоко перекопувати ґрунт навесні й восени;

— прогрівати і пророщувати бульби перед висадженням;

— вчасно підгортати кущі так, щоб усі бульби були вкриті шаром ґрунту;

— обробляти картоплю синтетичними піретроїдами для запобігання заселення її гусеницями молі;

— проводити ретельну дезінфекцію сховищ;

— підтримувати температуру в погребах на рівні 3-5^ОC;

— перед закладанням на зберігання обробляти бульби біологічними препаратами бітоксібациллін або лепідоцид відповідно до інструкцій;

— у період вегетації обприскувати картоплю препаратами ціткор, ціпершанс, іскра, децис або іншими подібними, припиняючи не пізніше ніж за 20 днів до початку збирання врожаю; ці роботи можна поєднувати із заходами, спрямованими на боротьбу з колорадським жуком, застосовуючи додаткові обприскування в липні і серпні;

— знищувати сміттєві пасльонові рослини поблизу посадок картоплі, томатів, перців, баклажанів та тютюну.

Картопляна міль, як заморська гостя, у нас не має природних ворогів. Тому в місцях появи метеликів або гусениць фторімеї вводиться карантин.