Вівторок, 6 жовтня 2015 року № 109 (19304)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19304/print.php?n=29109

  • Проблема

Надламаний «Колос»

Зенон МИХЛИК.

Чернівецька область.

Герой України Георгій Васильович Березовський, який понад чотири десятки років очолює сільськогосподарський будівельний кооператив «Колос», без перепочинку (не знає, що таке відпустка) торує многотрудну стежку — розбудовує свій край.

МАБУТЬ, немає на Буковині села, де б він щось не збудував: житло, школу, дитсадок, фельдшерсько-акушерський пункт, лікарню. Задля цього свого часу сформував потужний виробничий потенціал: чотири будівельні дільниці, з нуля звів і технічно оснастив цегельний та каменеобробний заводи, відкрив мармуровий кар’єр. Про рівень професіоналізму працівників кооперативу, в якому працювало до 800 осіб, засвідчує те, що їм довіряли реконструкцію та реставрацію багатьох архітектурних перлин Буковини.

А нині кооператив із такою яскравою трудовою «біографією»… майже безробітний. Невже більше не потрібний?

— Дуже часто ми розпочинали будівельні роботи, не чекаючи фінансування об’єктів, — здалека заходить Георгій Васильович. — Вірили замовникам на слово. Як правило, вони не підводили.

Надламало, каже, «Колос» будівництво за таким же методом гімназії у Красноїльську. В цьому майже 10-тисячному прикордонному селищі діти навчались у школі, зведеній іще понад півтора століття тому. В класах «оселився» грибок, тож багато школярів хворіли бронхітом, астмою.

Якось, перебуваючи у Сторожинецькому районі, звернув на це увагу Іван Гнатишин, котрий у 1990-х очолював облдержадміністрацію. Разом із місцевим керівництвом оглянув школу й дійшов висновку: дітей якнай­швидше треба звідти відселяти. Звести у стислі терміни нову попросив директора відомого «Колоса» Георгія Березовського.

Щоб устигнути здати першу чергу школи-гімназії до 1 вересня 2002 року, кооператив розпочав її будувати власним коштом. А державне фінансування новобудови чомусь затримувалось, як і оплата за використані матеріали і виконану роботу. Щоб не зірвати графік робіт, новий голова ОДА Теофіл Бауер порадив Георгію Березовському, щоб «Колос» узяв кредит. «Кошти ось-ось надійдуть, і ми погасимо», — пообіцяв. Та невдовзі його посаду обійняв інший чиновник, а кооператив залишився боржником — лише за користування позиченими грошима додатково сплачував банкові 20% річних.

Аж у 2008 році президент Віктор Ющенко особисто розпорядився, аби сільськогосподарському кооперативу повернули затрачені 2 мільйони 400 тисяч гривень. Правда, на той час будматеріали встигли подорожчати, отож «Колосу» належало б відшкодувати ще 1 мільйон 150 тисяч гривень. Але компенсації не було.

Тим часом будівельникам поповнювати власні обігові кошти ставало все важче — бюджетний дефіцит «заморозив» чимало проектів.

Однак залишався високим попит на матеріали для індивідуального будівництва, зокрема цеглу. До речі, «Колос» відпускав її сільським забудовникам за пільговими цінами. Отож вихід було знайдено — нарощувати потужності цегельного заводу.

Кооператив через брак коштів зробити самотужки цього не міг, аж тут нагодився інвестор. Та згодом його «допомога» насправді виявилася пасткою, заздалегідь приготованою рейдерами. Дев’ять судів довелося пройти Березовському, щоб повернути у власність сільськогосподарського кооперативу завод, який махінатори штучно підвели до банкрутства. На жаль, злодії встигли його розікрасти, завдавши багатомільйонні збитки. Факти варварського злочину Георгій Васильович виклав у відкритому листі до правоохоронних органів, але там криміналу не вгледіли. На додачу підприємство позбавили кар’єру, звідки черпав глину. Тепер потрібно отримати ліцензію заново, а це коштує немало.

Три роки тому «Колос» здав в експлуатацію другу чергу школи-гімназії, проте перераховані за це державою 2 мільйони 400 тисяч гривень до кооперативу не дійшли — осіли у казначействі. Бо немає, бачте, такого освітнього закладу в списку об’єктів області, які фінансуються Кабміном. Відмежувавсь од сільської школи і Мінрегіонбуд: кошти на її спорудження державний Фонд регіонального розвитку не передбачав.

Скільки порогів високих кабінетів оббив Георгій Березовський, аби урятувати своє дітище! Недавно навіть побував на прийомі в Голови Верховної Ради. Повідав славну історію єдиного в державі сільськогосподарського будівельного кооперативу, яка може сумно завершитись. Невже праця і порядність нині не шануються?

Надламаний «Колос» уже ледве тримається, безробіття загрожує остаточно прибити його до землі. Хоча ніби і є до чого докласти рук роботящим буковинцям.

— Ми сподівалися, що нам довірять реконструювати за кошти Євросоюзу пункти пропуску на українсько-румунському кордоні в Дяківцях Герцаївського та Красноїльську Сторожинецького районів, адже свого часу будували і реконструювали аналогічні об’єкти у Порубному, Кельменцях, Мамализі, Красноїльську, — каже Георгій Васильович. — З цього приводу навіть було звернення сесії обласної ради до керівництва Митної служби України. Але звідти повідомили, що це вирішує фіскальна служба. Свій вибір вона чомусь зробила на користь київської фірми, яка раніше жодного відношення до такого будівництва не мала — встановлювала системи опалення і вентиляції. Отож привозить людей зі столиці, монтує будиночки для їх проживання, платить за відрядження… Видно, дозволяють це європейські гроші. До речі, «Колос», який тут, на місці, роботу виконав би у кілька разів дешевше і, гадаю, якісніше. То як після цього вірити, що в країні йде нещадна боротьба із корупцією?

…Недавно Буковину відвідала офіційна делегація сенату Румунії. Тамтешні народні обранці, знаючи Березовського як найавторитетнішого будівничого краю, були прикро вражені, що його «Колос», по суті, безробітний. «Що сталося з вами, українцями?» — запитували. Зрештою, мабуть, самі здогадуються.