Вівторок, 1 вересня 2015 року № 94 (19289)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19289/print.php?n=28598

  • Наука

З думою про хліб

Ілько КОЛОДІЙ.

Пустомитівський район

Львівської області.

На фото Ігоря Табінського (справа наліво): професор Григорій Михайлович Седіло та співробітники інституту Ольга Заяць, Андрій Марухняк, Катерина Яцух інспектують дослідні посіви.

БУТИ в Оброшині і не бачити Білої чи Сірої оброшинської!.. Ці гуси є гордістю селекційної роботи працівників Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України. За своїми характеристиками перевершують породи Білої італійської та данської Легарт. Гібрид Білої і Сірої оброшинської дає чудовий приплід, особливо в першому поколінні...

Інститут утримує понад тисячу гусей. А для цього треба немало високоякісних кормів, які коштують недешево. Проблема! Їх у науковому закладі чимало. Серед них недостатнє матеріально-технічне забезпечення лабораторій (приладами, реактивами тощо), брак кадрів. Бо хто особливо триматиметься за посаду за низького рівня оплати праці. Люди захищають наукові ступені і знаходять теплі місця у приватному секторі. Лишаються хіба що ентузіасти, одержимі відчайдухи. На таких і робить ставку директор — доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН Григорій Седіло. Він сам вийшов із села. Народився у Розвор’янах Золочівського району Львівщини. Розпочинав трудову діяльність на посаді головного зоотехніка колгоспу в Сокальському районі, згодом очолив цей колектив, господарював добре, тож був призначений начальником сільськогосподарського виробничого управління Миколаївського району, а ще пізніше — генеральним директором першого в області агрокомбінату «Дністер» Жидачівського району. Працював в облдержадміністрації. З 2003 року — директор цього інституту.

Нині на порядку денному закладу чимало нагальних питань.

Все обертається навколо молоді і кадрів. Із ними, переконаний директор, можна досягати нових успіхів і перспектив в аграрному секторі області. В цьому «шефа» підтримує і його заступник із науково-інноваційної діяльності Тарас Боївка, котрий розповів про виведення в лабораторіях інституту восьми нових сортів вівса Авгол, Ант, Аркан, льону-довгунцю Зоря, Каменяр, озимого ячменю Кормовий, Дністер, над якими трудилися, зокрема, кандидати сільськогосподарських наук Ольга Заяць та Андрій Марухняк... До речі, і овес, і ячмінь з Оброшина проходили апробацію в Ірландії і показали добротні результати — 65-72 і 40-45 центнерів із гектара відповідно.

«Чаклують» в інституті і над сортами «другого хліба». Завідувач лабораторії картоплярства Роман Ільчук розповідає про сорти Диво, Легенда, Оксамит, урожайність яких сягає 300-350 центнерів із гектара і смакові якості котрих високо цінують споживачі.

Та все ж основні думки — про хліб головний, про впровадження сортів-інновацій, що мають високу врожайність, якість зерна з поліпшеними хлібопекарськими властивостями борошна. В інституті прагнуть змінити ситуацію на користь національних сортів. Та й витрати на їх вирощування набагато нижчі, бо вони адаптовані до ґрунтово-кліматичних умов за низкою господарсько-цінних властивостей.

— Якщо ми в цьому переконаємо аграріїв, — зазначає Григорій Седіло, — то найближчим часом вони більше довірятимуть сортам української селекції.