Добрий господар

Ягоди дитинства

Т. Роздобудько.

МОЇ онуки нині ласують шовковицею. Днями сидять на дереві. Їхні руки та обличчя — аж чорні. Навіть після вечірнього купання залишаються плями від соку.

Це в останні кілька років дерево почало радувати врожаєм. Річ у тому, що спочатку воно взагалі було з ознаками шовкуна.

Характерною особливістю шовковиці є відмінність за типом статевої організації. Це може бути як однодомна, дводомна, так і тридомна рослина, що утворює квітки різних типів. Тобто інколи на одному дереві розпускаються як жіночі, так і двостатеві квітки. Дуже рідко, проте трапляється явище партенокарпії — утворення плодів без запліднення. Ще рідше — на одному суцвітті є чоловічі й жіночі квітки. Останні у шовковиці чорної дрібні, непримітні. Зібрані в колосоподібні суцвіття, мають опушену маточку. Завдяки цьому в період цвітіння можна відрізнити плодоносні дерева від чоловічої рослини-запилювача, у якого білі тичинкові квітки зібрані в сережки. Словом, якщо квітки осипаються, то це напевно шовкун.

Мало хто знає, що шовковиця є однією з небагатьох рослин, котра в стресових ситуаціях здатна змінювати... стать. Тобто якщо часто і сильно обрізати крону чоловічого дерева, то воно «схаменеться» і почне плодоносити.

Саме це й сталося з нашим шовкуном, який ріс у кілька стовбурів. Два з них зрізали. А на решті двох наступного року з’явилися перші ягоди. Солодкі та великі. Тоді й вирішили залишити дерево для онуків.