П’ятниця, 15 травня 2015 року № 51 (19246)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19246/print.php?n=27137

  • Ситуація

Навіщо аграрному коледжу земля?

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Харківська область.

Директор Липковатівського коледжу М. П. Таркан із документацією.

Студенти на фермі коледжу. Фото автора.

У Липковатівці в місцевого аграрного коледжу, що називається, серед білого дня, чиновники відібрали чималий шмат землі (вона в статусі державної) й віддали бізнесменам. Директор закладу Микола Таркан називає те, що сталося, «звичайнісіньким рейдерством». Розкрутка цієї комбінації розпочалася ще при попередній владі.

I поле навчає

КЕРІВНИК СТОВ «СК «Восток» Герой України Андрій Ровчак, коли мова заходить про Липковатівський аграрний коледж, стверджує, що кращих фахівців відповідного профілю в області не готують навіть у закладах вищого рівня акредитації. Бо випускники цього закладу на відміну від вихованців університетів та академій мають не лише теоретичні знання, а й практичні навички.

Директор Микола Таркан пояснює цей феномен просто: у Липковатівці студентів навчають не тільки досвідчені викладачі коледжу, а й земля, яку він має у власності ось уже 113 років — і за царя, коли заклад називався сільськогосподарською школою, і при радянській владі, коли став радгоспом-технікумом, і тепер.

Справді, хіба в класі чи навіть на невеличкій ділянці можна осягнути сповна премудрості вирощування зернових та інших культур? А на широких ланах коледжу можна побачити, як рослини розвиваються, простежити перевагу одних технологій над іншими і навіть спробувати себе як помічника комбайнера на жнивах та заробити копійку. Усе — по-справжньому.

До речі, студентів тут вчать передусім дбайливо ставитися до землі, а не лише того, як вичавити з неї прибутки. На полях, які от уже 15 років не бачили хімії, а удобрювалися тільки перегноєм та відпочивали під чорним паром, вирощують високі врожаї пшениці, ячменю, проса, гречки, гірчиці... Торік пшениця вродила по 50 центнерів із гектара. Якщо собівартість тонни цього збіжжя на залитих хімією полях латифундистів сягає 1500 грн, то екологічно чистого зерна, яке намолочує коледж, — 700 грн. А це вже наука ефективного господарювання.

На продукцію, вирощену за органічними технологіями, заклад, єдиний серед аграрних навчальних закладів України, отримав два сертифікати ЄС, три золоті медалі з міжнародних виставок. Якісне цікавить Захід. Нещодавно німці купили в Липковатівці 20 тонн насіння білої гірчиці. Цю країну цікавить також просо, представників Балкан — гречка...

До речі, корми для худоби також екологічно чисті, а це означає, що молоко, сало, м’ясо і перегній для полів цілком органічні. Утім, головне те, що ферма на 500 голів ВРХ і таку ж кількість свиней — це ще й студентська аудиторія. При ній лабораторія, в якій майбутні ветеринари опановують премудрості лікування худоби. Який бізнесмен дозволить їм таке навчання у своєму господарстві?

А ще завдяки землі коледж створив 250 робочих місць для селян, забезпечує найвищу середню зарплату серед аграріїв району. Якщо держава дає кошти лише на зарплату викладачам, а для оплати енергоносіїв торік виділила всього 47 тис. грн (а потрібно мільйон), то із заробленого на полі оплачують електрику й газ, що освітлюють та гріють навчальний заклад і його гуртожитки. Тепер цю землю забрали.

Хоч ґвалт кричи

ЧИНОВНИКИ Держземагентства винуватять у виникненні проблем сам коледж, який нібито занадто довго виготовляв папери на землю, а документа, який би підтверджував право на користування ділянками, нібито не мав. Микола Таркан дивується: як не мав, а на підставі чого вони здійснювали господарську діяльність, платили податки? Є відповідне рішення №1 Бірківської селищної ради ще за 1999 рік. Нинішній її голова Олександр Шматько стверджує, що землі закріплені за коледжем і ніхто не мав права їх роздавати. Правомірність користування земельною ділянкою площею 4890 га підтверджує лист Міністерства аграрної політики від 15 лютого 2002 року. У 2007-му Нововодолазька РДА надала дозвіл на виготовлення технічної документації щодо визначення в натурі меж земельної ділянки. У 2009-му відділення Держземагентства у Нововодолазькому районі присвоїло ділянкам кадастрові номери та закріпило право користувача ними. Отож коледж мав документи, які чинності не втратили.

Втім, зміни, внесені в законодавство, вимагали оформлення нових паперів, які справді виготовлялися довго, але, за словами директора, не з вини закладу. Розпочався цей процес ще у 2007 році, коли надійшов відповідний лист од Мінагропроду. За три роки Харківський науково-дослідний проектний інститут землеустрою, з яким коледж уклав договір і заплатив чималі гроші, виготовив технічну документацію на землю коледжу — три товстезні томи. Згідно з договором та за чималу суму, сплачену офіційно, центр Державного земельного кадастру, куди документи були направлені, мав перевірити їх і внести до електронного реєстру, а коледж — отримати державний акт на землю. Але процес реєстрації затягнувся на довгі роки...

Перший раз відмовили нібито через помилку в проекті, який виготовив інститут землеустрою: мовляв, їхні землі наклалися на чужі. Документи повернули, проектанти виправили помилку і відправили папери повторно в ДЗК, а там знову знайшли ще вісім накладок, а потім ще 16. Їх футболили доти, доки у 2013 році вкотре змінилося законодавство і все треба було починати спочатку.

Господарники-експерти, які зуби з’їли на оформленні землі, стверджують, що це класична корупційна схема: подібним «футболом» клієнта дотискують, аби «дозрів».

— Коли почалася ота тяганина, знаючі люди попередили, що з нашими землями щось «хімічать», але я не йняв цьому віри, — каже Микола Таркан.

Повірилось пізніше — у минулі жнива. У «службовій записці» бригадир М. І. Мандрика, комбайнер В. М. Ус, тракторист В. Д. Корнєв написали, як під час збору врожаю на їхніх полях з’явилася четвірка людей. Чоловік і жінка не назвалися, один із гостей представився «оперуповноваженим Македонським», ще в одному вони впізнали заступника голови Нововодолазької РДА О. Руднєва. Цей останній нібито заявив, що вони не мають права перебувати на приватизованих землях. Коли хлібороби викликали своє начальство, четвірка сіла в авто і подалася геть.

Невдовзі у коментарях журналістам пан Руднєв, який за посадовими обов’язками повинен відстоювати державний інтерес, заявляв, що, мовляв, для забезпечення навчального процесу коледжу вистачить і ста гектарів. Щоправда, він не пояснив, як з такої мізерної площі прогодувати тисячу голів худоби, утримувати заклад, коли держава виділяє кошти лише на зарплату і, врешті-решт, давати тим, хто тут навчається, глибокі знання. До речі, безземельні коледжі сьогодні ледве зводять кінці з кінцями. Скажімо, Красноградський присилає своїх студентів на практику до Липковатівки. І Харківський національний аграрний університет та зооветакадемія, до речі, теж.

Неправду мовлять чиновники, коли запевняють, що від студентських дослідів держбюджет не мав ні копійки, а от тепер туди гроші потечуть рікою, говорить директор. Насправді торік заклад заплатив у скарбницю 3,5 мільйона гривень податків.

Відняли і поділили

У ГРУДНІ минулого року від головного управління Держзем­агентства у Харківській області Миколі Таркану надійшов лист, який його ошелешив. Виявилося, що державні реєстратори внесли до національної кадастрової системи відомості про 250 земельних ділянок, 213 із яких — для ведення особистих селянських господарств, 37 — для фермерських... на землях, що закріплені за коледжем.

«Не маючи жодних юридичних підстав, землі нашого закладу роздають стороннім особам із Сумської, Полтавської, Кіровоградської та інших областей України... Більшість із них навіть не знає, що отримала ділянку з площі коледжу», — розповідає М. Таркан.

Нещодавно в області працювала комісія Адміністрації Президента України у складі 64 осіб. Перевіряла й коледж. Так от, Держсільгоспінспекція, чиї представники також входили до неї, підготувала документ за підписом першого заступника голови Ю. Заставного, в якому стверджується, що з коледжем вчинили протизаконно, адже, згідно із Земельним кодексом, землі навчальних закладів, які належать до державних, не можуть передаватись у приватну власність. Висновок: «Органами Держземагентства у Харківській області... з порушенням вимог земельного законодавства видані накази щодо розпорядження вказаними землями та погоджено документацію із землеустрою щодо відведення вказаних земель у власність (оренду) фізичним особам, а кадастровими реєстраторами територіального органу Держземагентства з порушенням вимог земельного законодавства здійснено реєстрацію земельних ділянок та внесено відомості до Державного земельного кадастру». До речі, якщо коледж футболили кілька років і так і не зареєстрували документи, то тут усе зробили притьмом.

Сьогодні, замість того щоб навчати дітей і господарювати на землі, керівництво закладу оббиває пороги Генпрокуратури, міліції, міністерств. Тодішньому заступнику генпрокурора Віктору Шокіну скаржилися на місцевих слідчих, які закрили кримінальне провадження стосовно посадових осіб Держземагентства, котрим інкримінувалося перевищення службових повноважень. Тепер провадження поновлено. Інше провадження прокуратура відкрила за фактом незаконного самовільного захоплення земель навчального закладу. Дані внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань.

Міністерство освіти і науки на боці закладу, каже, що не прий­мало жодного рішення щодо зміни цільового призначення землі та надання її іншим особам. Мінагропрод також не розпоряджався подібним чином. Міністр О. М. Павленко доручив скасувати накази головного управління Держземагентства щодо надання дозволів на виготовлення документації на земельні ділянки, які перебувають на балансі коледжу, та розірвати договори оренди... До речі, ці накази скасували після того, як представники закладу пікетували у столиці Держземагентство.

Але, як кажуть, Васько слухає, а сало наминає. Поїздивши по полях, я побачив, що на землях коледжу продовжують господарювати бізнесмени. Як це не гірко визнати, стара система жива, бо в райдержадміністраціях, підрозділах Держземагентства та інших структурах сидять чиновники зі старими звичками, зв’язками, світоглядними цінностями. Можна тільки уявити, що вони коїтимуть, якщо скасують мораторій на продаж сільгоспугідь.