П’ятниця, 17 квітня 2015 року № 42 (19237)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19237/print.php?n=26863

Кожне сільце має своє слівце      

Василь ВАТІЙЧУК.

с. Солонів

Радивилівського району

Рівненської області.

Як дуже голодний, то з’їсть борщ і холодний.

Як не їв давненько, то радий поїсти й пісненько, а буває часом, що не смакує й з м’ясом.

Голодній кумі хліб на умі.

Пиріг приїсться, а хліб ніколи.

Несмачна й найліпша риба, як нема до неї хліба.

Як є хліб, сіль і вода, то вже й нема голода.

Був би хліб, а до хліба що-небудь знайдеться.

Були б якісь крупи, то й каша буде.

Яка пшениця, така з неї й паляниця.

Думкою про смачний обід ситим не будеш.

Голодному сироті довариться в животі (про недоварену страву).

Надіявся дід на хороший обід, та зостався й без вечері.

Хай буде борщ хоч ріденький, аби смачненький.

У доброї кухарки борщ смачний і без шкварки.

Несмачні й найліпші страви, як нема до них приправи.

Буває і така новина, що замість курки на столі свинина.

Як дуже голоден, то добра робити не годен.

Наварила супу Луця, що не хоче їсти й цюця.

Вдався борщ у господині, що не хочуть їсти й свині.

Наварила, напекла — не так на стіл подала.

Не твоє засипалось, не твоє й мелеться.

Де лелеки водяться, там діти родяться.

І таке в житті буває, що дівка діда покохає.

Жінка, яка не любить, тільки життя чоловікові губить.

Дурний Наум взявся нарешті за ум.

Добрий сусід кращий за поганого родича.

Близький сусід краще за далекого свояка.