Архів
Вівторок,
20 січня 2015 року

№ 6 (19201)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я

Пост здоров’я

Cторінку підготували Сергій СКОРОБАГАТЬКО та Микола ЮРЧИШИН.


Версія для друку          До списку статтей
  • Будьмо обережні

Розбили градусник...

Юлія СУЛИК.

Що робити в такому випадку? Якими можуть бути наслідки для здоров'я від контакту з кульками ртуті? Як розпізнати симптоми можливого отруєння?..

НЕ ВАРТО легковажити і недооцінювати серйозність такої ситуації. Діяти слід негайно. Адже ртуть — речовина 1-го класу небезпеки, особливо шкідливі її випари. У стандартному медичному термометрі міститься від 2 до 5 г ртуті. Тож якщо він розбився в кімнаті площею 15-20 кв. м., концентрація випарів за добу перевищить допустиму норму в 50-100 разів! Пари ртуті та її сполуки мають здатність осідати на стінах і на стелях будинків — можуть проникати в бетон на глибину до сантиметра.

Потрапляючи в організм через органи дихання, ртуть практично не виводиться — акумулюючись, лишається на все життя. Достатньо бодай 20-хвилинної гри дитини з кульками від розбитого ртутного градусника, щоб відбулося її накопичення в легенях. А при отруєнні випарами в концентрації вище 0,2 мг/м — у нирках, печінці, серці, мозку. Причому чим вища температура повітря (наприклад, у літню спеку), тим швидше відбувається випаровування. Тоді можливі ураження органів чуття, дихання, кровообігу, нервової, сечостатевої, ендокринної систем і отруєння: гострі (протягом 8-24 годин) та хронічні (залежно від кількості ртуті й тривалості її надходження в організм, перебіг їх млявий, без чітких ознак, нездужання може проявитись аж через місяць).

Симптоми отруєння: металевий присмак у роті, головний біль, набрякання й кровоточивість ясен, посилене слиновиділення, біль у животі та при ковтанні, пронос, нудота й блювання, кашель і задишка, озноб, температура тіла до 38-40 градусів. У таких випадках потрібна негайна госпіталізація.

У будь-якому разі фахівці наголошують на необхідності проведення демеркуризації — очищення забрудненого приміщення з допомогою речовин, котрі вступають зі ртуттю в хімічну реакцію. Звісно, в селі це складно, але треба.

А що можна зробити самому? Насамперед виведіть із приміщення дітей: блискучі кульки можуть зацікавити їх, малюки нерідко хапають такі «іграшки» руками, десь ховають або тягнуть до рота, є небезпека, що й проковтнуть. Прочиніть навстіж вікна, але не допускайте протягу. Одягніть вологу марлеву пов'язку, руки захистіть гумовими рукавицями. Щіточкою з мідного дроту (мідь — один із небагатьох матеріалів, котрі не відштовхують, а утримують на собі ртуть) чи м’яким квачиком обережно закотіть ртутні кульки на аркуш паперу і висипте у скляну банку, заздалегідь наповнену міцним, майже чорним, розчином марганцівки (2 г на літр води), щільно її закрийте. При падінні ртуть може розлетітись на безліч дрібних кульок і застрягти в будь-якій шпаринці. Не беріть її руками, не тріть ганчіркою, не використовуйте пилосос. Щоб ретельно зібрати навіть найдрібніші кульки та пилинки ртуті, скористайтеся лейкопластиром, пластиліном, скотчем і т. ін. Те, що зібрати не вдалося, залийте тим же розчином марганцівки. Перед початком цих робіт не забудьте прийняти 3-4 таблетки активованого вугілля, опісля — ретельно прополоскати рот і горло розчином марганцівки. І якнайбільше пийте. Провітрюйте приміщення дві-три доби, мийте підлогу концентрованим мильно-содовим розчином (40 г мила і 50 г соди на літр води) понад тиждень двічі на день.

Увага! В жодному разі не виливайте зібрану ртуть у раковину, унітаз чи вигрібну яму, не закопуйте в землю, не відносьте на смітник, адже вона продовжуватиме випаровування, отруюючи довкілля. Зв’яжіться з представниками служби МНС (вони є в кожному райцентрі) і передайте їм небезпечні кульки для утилізації.

І будьте вельми обережні, щоб побутовий прилад-помічник, за який ми так часто хапаємося при недузі, одним необережним порухом не перетворився на ворога.

Цікаво, що Європарламент 2007 року заборонив на території ЄС продаж та використання медичних приладів і люмінесцентних ламп, у яких міститься цей метал.

Версія для друку          До списку статтей

Усміхнімося!

— Студентко Шлапаківська, чи можете щось розповісти про видатних лікарів дев’ятнадцятого століття?

— Авжеж, можу. Вони всі померли.

* * *

— Лікарю, я ніяк не можу сходити в туалет!

— Головне — оптимізм. Не можете в туалет — сходіть у театр.

* * *

— Хлопче, ти мені не допоможеш на той бік перейти?

— Авжеж, бабусю! От зараз тільки зелене світло загориться...

— Зелене? На зелене, дитино, я ще й сама можу!

* * *

Ваші шкарпетки служитимуть набагато довше, якщо у вас хронічно закладений ніс.

* * *

Оголошення:

«Віддам милиці в хороші руки».

«Рекламне агентство для зйомок реклами шампунів у необмеженій кількості купує лупу».

«Приватне підприємство «Чик»: переривання запоїв, вагітностей, небажаних статевих зв’язків».

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове