Архів
П’ятниця,
12 грудня 2014 року

№ 140 (19187)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлиця
  • За рубежем
Крим — під пильною увагою

ЄС готується розширити санкції щодо окупованого півострова.

Докладніше...
З миру по нитці

США. У держбюджеті-2015 передбачена фінансова допомога Україні та кошти на протидію російській агресії в Євразії.

Докладніше...
Від нейтралітету не відмовляються

МОЛДОВА. У Кишиневі відкриється ще один офіс НАТО.

Докладніше...
Геополітичний вибір

ВІРМЕНІЯ. Парламент ратифікував договір про вступ до Євразійського економічного союзу.

Докладніше...
Для попередження загрози

ПОЛЬЩА планує створити власну систему протиповітряної оборони.

Докладніше...
Фатальний політ

ФРАНЦІЯ. Літак ВПС упав на центр допомоги інвалідам.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Духовні скарби

Плекають традиції

Людмила Добровольська.

Кагарлицький район

Київської області.

Чвертьстолітній ювілей відзначила Стрітівська вища педагогічна школа кобзарського мистецтва, заснована Українським фондом культури, зокрема, його очільником, поетом-академіком Борисом Олійником та Фондом родини Т.Г.Шевченка.

ВТІМ, на початку нинішньої осені школа набула вищого статусу — коледжу. Днями в Стрітівку з’їхалося чимало гостей зі столиці, Кагарлика й інших міст та сіл району. Прийшли стрітівчани. Сільський клуб був заповнений повністю.

Організатори доклали чимало зусиль, щоб свято вдалося. Стрижнем його програми став фестиваль «Гей, ударте в струни, кобзарі!». Виступали нинішні учні й викладачі коледжу, випускники різних років, капела бандуристів Університету культури і мистецтв та солісти — заслужені артисти України. Великий успіх у глядачів мав один із ініціаторів заходу Віталій Мороз. Він із когорти першовипускників школи (1993), активіст «Молодої «Просвіти», співак і бандурист, учасник Революції гідності.

Заклад із ювілеєм вітали поважні гості, вручали нагороди, подарунки.

З кобзарською школою пов’язані імена всесвітньо відомого письменника-фантаста Олеся Бердника, народних артистів України Ніни Байко і Анатолія Паламаренка, бандуристів Василя Литвина, Григорія Верети... У цьому славному списку не може загубитися й ім’я першого директора закладу — незабутньої Галини Іванової, яка зуміла зібрати в цих стінах сузір’я постатей, що символізують духовність нації. Відмінник освіти України, заслужений працівник освіти, кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, лауреат премії ім. Нечуя-Левицького Українського фонду культури, вона була дуже вмілим і мудрим організатором, надзвичайно працьовитим педагогом, справжньою господинею школи, палкою патріоткою рідного села, врешті, просто чарівною, талановитою жінкою з романтичною натурою, справою життя якої стала виплекана нею разом з однодумцями школа. Дуже шкода, що не дожила до цього світлого ювілею. Її змінила на директорському посту соратниця і колега Світлана Колосовська. Понад дві сотні кобзарів — випускників школи, вихованців Галини Михайлівни, понесли рідною землею відроджене мистецтво народу, кобзарську традицію, думу й пісню. Мальовниче село в київській глибинці стало потужним культурно-просвітницьким центром сучасної України.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
У рамках візиту до Австралії
Читати
Байден застерігає
Читати
Тримати гривню
Читати
Реваншисти готуються до стрибка
Читати
Довга дорога до волі
Читати
Нафти!
Читати
Ліквідація одних, приватизація інших
Читати
Хто мріяв про такі зміни?
Читати
Багатий, бо не платить
Читати
Облік і контроль
Читати
Кіновечір пам’яті майстра
Читати






— Тільки розмахнувся, щоб ударити по корупції, і — вкляк. І не рухається! Допоможіть!

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове