Архів
П’ятниця,
28 листопада 2014 року

№ 134 (19181)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлиця
  • За рубежем
Задля реалізації «Сили Сибіру»

РОСІЯ. Путін дозволив «Газпрому» не платити податки.

Докладніше...
Протистоять загрозі

США розмістять військову техніку у Східній Європі.

Докладніше...
У чорному списку

НОВА ЗЕЛАНДІЯ приєдналася до санкцій проти Росії.

Докладніше...
Усім миром

КАНАДА надасть Україні військову допомогу, а Швеція — понад мільйон доларів.

Докладніше...
Одностайність у лавах

ЄС. Одразу три країни ратифікували угоду про асоціацію України з Євросоюзом.

Докладніше...
В усьому винен рубль

КАЗАХСТАН припинив постачання електроенергії до Росії.

Докладніше...
Не хочуть пенсійних реформ

У ГРЕЦІЇ 24-годинний страйк, організований профспілками, паралізував практично всі сфери життя.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Освіта

Дорожня карта шкільних реформ

Олена КОЩЕНКО.

Оприлюднено проект Концепції розвитку освітянської галузі на період 2015-2025 років, підготовлений експертною групою при МОН. Після громадського обговорення і внесення змін документ має бути схвалено міністерством — уже як «дорожня карта» реформування цієї сфери. На чільному місці в ній — загальнообов’язкова в державі повна шкільна освіта. Яких імовірних змін у ній слід чекати?

ПРОПОНУЄТЬСЯ скасувати «десятирічку» й натомість запровадити 12-річне навчання з шестилітнього віку. Така система, наголошують автори концепції, існує в багатьох країнах. Кількість інформації, яку треба засвоїти, щороку зростає, тож учневі потрібно більше часу на опанування предмета, здобуття нових навичок. Утім, цей проект вже спричинив дискусії. Аргументи опонентів такі: не завжди спрацьовує правило «довше вчишся — більше знаєш». Економічно зруйнована країна не готова до такої вартісної для державної скарбниці реформи.

А от пропозиція, щоб усі діти отримували початкову освіту виключно за місцем проживання, здобула загальне схвалення. Бо гасло «Кожному селу — свою початкову школу» надзвичайно актуальне. Система навчання сільських дітей молодшого шкільного віку на відстані 5, а часом і 12 кілометрів від дому себе не виправдовує. За нинішніх умов організації освітнього процесу інакше, як знущанням із них, це не назвеш: щоранку ледь не вдосвіта вставати, щоб устигнути на шкільний автобус, водій якого однією ходкою об’їжджає кілька сіл. Дитині, що не виспалася (буває, ще й не встигла поснідати), на уроках не до навчання. Хронічна втома провокує нервові розлади, інші недуги…

Також автори концепції пропонують законодавчо легалізувати сімейну та індивідуальну форми шкільної освіти, спростити і чітко регламентувати процедури навчання в екстернаті.

Разом із тим високі вимоги висуваються і до самого вчителя. За повноту знань учнів він «відповідатиме» передовсім своєю зарплатою. Їх контролюватиме держава шляхом зовнішнього незалежного оцінювання з певних базових предметів на всіх трьох етапах шкільної освіти: під час переходу з початкового на середній та з середнього на старший.

Ясна річ, тільки належним чином фахово підготовлений учитель спроможний дати вихованцям добрі знання. З цією метою, значиться в документі, буде радикально реформовано систему підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів. Концепцією передбачено й законодавче забезпечення укладання обов’язкового письмового трудового контракту з усіма вчителями за результатами незалежної сертифікації або атестації, введення в їх зарплату чимало стимулюючих складових, як-от грошових надбавок за застосування прогресивних методик і технологій навчання, врахування результатів ЗНО учнів тощо. До речі, і посада директора вже буде не «пожиттєвою». Раз на п’ять років його переобиратимуть.

Уже найближчими роками суттєвих змін може зазнати і старша школа. Вона має стати профільною. Відповідно в учнів з’явиться й можливість не вивчати в обов’язковому порядку за повною академічною програмою всі предмети, як досі. Десь третину вони зможуть обирати цілеспрямовано — вже як фахові. Додасться закладів, де учні старших класів зможуть опановувати певну професію. В їх числі опиняться і коледжі, які таки понизять у статусі.

У зв’язку з ухваленням Закону «Про вищу освіту» ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (це коледжі та технікуми) від 2016 року втратять цей статус. Відтак набрані того року першокурсники після закінчення навчання (це станеться через три-чотири роки) вже не зможуть «перестрибувати» відразу на другий чи третій курс університету, а на загальних підставах, із сертифікатами ЗНО вступатимуть на перший. «За всіма міжнародними класифікаціями не можна здобувати вищу освіту, не маючи повної загальної, тому це логічний крок», — наголошується в коментарях МОН. Певною мірою, звичайно, це обґрунтовано. Бо що ж у нас нині виходить? Особа, яка закінчила дев’ять класів, уже стає студентом вишу, тільки нібито нижчого рівня акредитації...

Автори концепції пропонують змінити підхід до фінансування освітніх закладів від принципу утримання (фінансування стін) до правила формування їх бюджетів, виходячи із чисельності учнів та стандарту вартості навчання кожного. Тобто гроші «підуть за дитиною», що спонукатиме шкільні колективи з більшою зацікавленістю дбати про репутацію та авторитет своїх закладів. Тож у майбутньому на нас чекає запровадження економічного стимулювання високоякісної освітньої діяльності через систему державних грантів, контрактних відносин тощо.

Як бачимо, запропонована на суд громадськості Концепція розвитку шкільної освіти на найближче десятиліття є реформаторською, вона спирається на закордонний досвід в освітній царині. Та чи стане справді «дорожньої картою» реформування вітчизняної? Це великою мірою залежить від самих освітян, їх готовності навчитися «вчити по-новому», ну і, ясна річ, од реальних видатків із державної скарбниці. Без цих складових з місця не зрушиш.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Про вовка обмовка
Читати
А його вже лихий і приніс...
Читати
Збитки відшкодуйте!
Читати
Безпартійні галушки
Читати
«Увесь Хрещатик мнє должен»
Читати
Продати не можна утримувати
Читати
В інтересах народу
Читати
Знають, кого цінувати
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове