Архів
Вівторок,
25 листопада 2014 року

№ 132 (19179)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я

Пост здоров’я

Cторінку підготували Сергій СКОРОБАГАТЬКО

та Микола ЮРЧИШИН.


Версія для друку          До списку статтей
  • На прийомі у спеціаліста

Душа сумує і страждає

Розмову вів

Микола ЮРЧИШИН.

Практично від початку року країна перебуває у стресі: військові дії на cході, пішли на війну з терористами сини, чоловіки, брати. Матері, дружини, сестри не знаходять собі місця. Навіть ті люди, чиї родини це ще безпосередньо не зачепило і живуть вони далеко від зони АТО, хвилюються: чи не дійде війна й до них? Що буде з Україною? Часто прокидаються серед ночі від важких думок і до ранку не можуть заснути. Як людей бодай трохи заспокоїти? Що порадити? Про це розмова із завідувачем Центру медико-психологічної, соціально-реабілітаційної допомоги, практичним психологом вищої категорії Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» О. В. АНОПРІЄНКО.

— Я ЧАСТО їжджу Україною і бачу, як кожен переймається тими подіями, що відбуваються на Донбасі, — каже Олена Василівна. — Дуже важливо в цей період розуміти, що саме від рідних людей багато в чому залежить настрій бійців, котрі захищають Батьківщину. Дякувати Богу, нині є мобільний зв'язок і можна спілкуватись навіть кілька разів на день. При цьому обов’язково не забувати казати: «Ми пишаємося тобою, любимо, чекаємо, хвилюємося». Це має звучати в родині завжди. Як для заспокоєння бійця, так і для себе. Кожний творить перемогу на своєму місці. Підтримуючи таким чином воїна, рідні одночасно підтримуватимуть і себе. Усі тривожні новини важливо обговорювати в колі сім’ї — це також допомагає.

— Нерідко від психологів доводиться чути: велику роль для здорового способу життя відіграють добре налагоджені, теплі стосунки між членами родини.

— Саме так. На це дуже важливо звертати увагу, формувати в себе такі риси. Здавалося б, дрібниця — гарно накрити стіл, почепити красиву фіранку, разом зробити якусь справу, за чашкою чаю поговорити про події на Сході України. Причому емоційно. Це виведе зі стресу і дасть змогу пережити його не «в собі». Створюючи такий затишок, ми психологічно почуваємося комфортніше.

— Майже щодня в зоні АТО гинуть наші воїни. Це великий стрес не тільки для їхніх рідних, земляків, а й для багатьох із тих, хто дивиться такі болючі сюжети, скажімо, про поховання, по телевізору.

— Згодна, тема особливо болюча. Адже родина переживає велику трагедію — загибель кровинки. Тому тим, кого спіткало горе, особливо потрібна підтримка близьких та родичів, співчуття: «Твій син, чоловік, батько — герой, на якого будуть рівнятися, про якого пам'ятатимуть». Звісно, у цьому разі загальних рекомендацій дати не можна. Але психологічна підтримка суспільства таким сім’ям украй потрібна. Згадуючи героїв, про них треба говорити лише хороше, підкреслити вклад кожного наголосивши при цьому, що їхня смерть дала можливість урятувати життя іншим. І, безумовно, при всіх збоях нервової системи, можливих психосоматичних стресах слід звертатися за порадою до психолога. Якщо такого спеціаліста в селі немає, то можна зателефонувати до психологічного центру і запитати, що і як робити. Врешті-решт, можна приїхати на консультацію. І потім уже діяти за рекомендаціями фахівця.

— Назвати адреси і телефони цих центрів можете?

— Ось вони:

1. Міжнародний жіночий правозахисний центр «ЛаСтрада — Україна», безкоштовно. Гаряча лінія для дорослих з 10-ї до 18-ї години з понеділка по п’ятницю, стаціонарний телефон: 0800500335, мобільний — 386. Гаряча лінія для дітей із 10-ї до 20-ї години з понеділка по п’ятницю, в суботу з 10-ї до 16-ї години. Тел.: 0800500225, моб.: 772.

2. Регіональний штаб м. Києва координує волонтерські організації, котрі допомагають людям з АТО. Тому зможуть направити в організацію, яка надасть психологічну допомогу, або ж із певної асоціації зателефонують: (044) 286-87-25.

Заодно хочеться дати пораду тим, хто постійно дивиться телевізор, по якому мало не щодня транслюють поховання наших бійців. Чимало людей після цього не витримують і впадають у депресію. Якщо таке вже сталося, треба негайно змінити перегляд інформації. До речі, це стосується кожного з нас. Дивитись новини потрібно, але не більше двох разів на день, ліпше вранці та ввечері. Не можна ж постійно сидіти біля «ящика» і стежити, що відбувається на війні щохвилини. Це, звісно, негативно позначатиметься на психічному стані. Тому потрібно повернутися до звичного життя — займатися тим, що робили до того, як почалися події на Донбасі. Приділяти увагу сім’ї, близьким, зосереджуватися на буденних справах. Якщо ж усе-таки є переживання, від котрих не можете нормально спати, потрібно звернутися до психолога. Він зробить корекцію емоційного стану, дасть конкретну пораду.

— Чи не могли б ви конкретизувати, в яких саме випадках слід звертатися до профільного спеціаліста?

— Коли, повторюю, є порушення сну, з’являються страхи. Наприклад, боязнь вийти в людне місце або ж нема бажання взагалі кудись ходити. Людина впадає у депресію, в неї поганий настрій, не хочеться нічим займатися. Всі її думки навколо пережитого потребують негайної допомоги спеціаліста, а також ті, в кого з’явилися психосоматичні відхилення: важко дихати, підвищене серцебиття, головні болі, нудота.

— Чи можна за подібного стану уживати якісь заспокійливі ліки?

— Тут заочно дати пораду неможливо. Кожен препарат діє по-своєму. Ми проти самолікування. Для цього є психологічно-кризові центри, про які ми вже згадували.

— І останнє запитання. Постійно зазнають стресу й біженці, яких події відірвали від рідних місць. Як їм бути в такій ситуації?

— Для біженців найважливіше і найпотрібніше, щоб їх підтримували ті люди, до котрих вони їдуть. Участь громади в цій підтримці дуже багато важить. Утікачів від війни постійно гнітить втрата домівки на Донбасі, для них дуже важливе житло — той маленький міні-куточок, який допоможе адаптуватись, відчути себе у безпеці, де не стріляють, не потрібно ховатися від бомбардувань. І ось це тимчасове житло вони облаштовують за підтримки та співчуття громади. Не тільки за психологічно-емоційної участі, а й завдяки фізичній допомозі, яку може надати кожен біженцю. Дуже важливо, щоб переселенці за місцем тимчасового проживання зберігали систему соціальних зв’язків. Тобто коли діти ходять у садок, школу, навчаються, мають хоча б мінімальну можливість не втрачати якість життя, бути соціально адаптованими, а дорослі мають змогу залишатися задіяними в суспільстві, вони мають знаходити себе, відчувати повноцінними його членами.

Версія для друку          До списку статтей

Усміхнімося

У чому різниця між лікарем-початківцем і досвідченим? Перший думає, що лікує ту хворобу, котра у вас є, а другий думає, що у вас є та хвороба, котру він лікує.

* * *

Чим би дитя не тішилось, аби лиш потім вилікувалось.

* * *

Гриби — надзвичайно корисна їжа для людей, котрі на них розуміються.

* * *

Допінг — це коли помітили. А доки не помітили — це вітаміни.

* * *

Згідно з ученням фен-шуй, цеглина, яка впала на північний бік голови, сильно порушує баланс інь-янь.

* * *

МОЗ попереджує: зловживання віртуальним життям призводить до реального геморою.

* * *

Прочитав на сайті doctor.ru, що 50 мл коньяку перед вечерею — це корисно. Перевірив. Це не лише корисно, а ще й мало.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове