Архів
Вівторок,
17 червня 2014 року

№ 65 (19112)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Вербиченька
  • За рубежем
З небес на землю

БОЛІВІЯ запропонувала Росії стати учасником G77.

Докладніше...
Військовополонених знищують

ІРАК. Сунітські бойовики заявили про страту 1700 військових.

Докладніше...
Війна на продовольчому фронті

РОСІЯ заборонила постачання картоплі з України.

Докладніше...
Готуються до санкцій

НІМЕЧЧИНА готова згорнути свій бізнес у Росії.

Докладніше...
Допоможуть, чим зможуть

НАТО готує пакет військової допомоги Україні, ООН — програму допомоги переселенцям.

Докладніше...
Донецьк без консульства

ПОЛЬЩА через події на Сході України тимчасово припиняє роботу генерального консульства в Донецьку.

Докладніше...
Як у себе вдома

ЕСТОНІЯ. Російська авіація незаконно перетинала кордон країни.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Окупований Крим

Шок перехідного періоду

Віктор ТАВР.

Крим.

У Криму не випадково замовчують результати 100 днів уряду самопроголошеного начальника півострова Сергія Аксьонова. А звіт цього чиновника вийшов би вельми специфічний.

ЦЕ САМЕ він під лукаві заяви про загрозу нападу міфічних «армад бандерівців» закликав президента РФ Путіна ввести війська на півострів. Це він активно лобіював проведення так званого референдуму про приєднання Криму до Росії та разом з іншими «керівними» поплічниками підписав договір про «входження Криму до складу Росії на правах суб’єкта», «дослужившись» опісля до посади «в. о. глави Криму». І хоча українська влада й міжнародні організації та уряди країн світу (звісно, окрім Росії) легітимність цього акта не визнали, самопроголошений «уряд» півострова на чолі з Аксьоновим, ще відомим у кримінальних колах як Гоблін, перейшов цими днями 100-денний рубіж господарювання у анексованій українській автономії.

Однак звітувати перед кримчанами, дедалі більше обтяженими клубками негараздів, наразі нічим. «Мантри» про рай у обіймах Росії вже не заколисують простий люд, роздратований щоденними чергами, стрибками цін і безгрошів’ям.

Люди бачать, що за 100 днів вдалося лише вивести з обороту українську гривню (що не зменшило фінансових проблем); загострити міжнаціональні стосунки; попри задеклароване в ухваленій «конституції Криму» визнання державними трьох мов насильно русифікувати українські й кримськотатарські школи, створивши сприятливі умови для розвитку єдиної — російської...

Що стосується розв’язання решти проблем, то тут суцільні «тимчасові складнощі перехідного періоду». Це насамперед, за обережним визначенням самих «керманичів» півострова, «невелике вимушене підвищення цін». Хоча насправді ціни виросли в рази — зарплати і пенсії ніяк не вженуться за ними, і кримським чиновникам здолати цю тенденцію не вдається. До того ж усе більше кримчан масово сидять без зарплат, заборгованість із їхніх виплат сягнула рекордного для Криму показника — понад 280 млн. рублів. При тому, що, за повідомленням функціонерів мінфінансів півострова, податкові надходження до бюджету регіону становлять не більше... 5%. Навіч очевидне: новоспечені кримські «урядовці» виявилися нездарами в управлінні «російським» півостровом, яке все відвертіше стає «ручним». Уже навіть місцеві аналітики набралися сміливості заявити «кормчим»: «Досі жодному уряду Криму не вдавалося створити кримчанам стільки проблем, скільки їх створив «уряд Аксьонова».

Параметри кризи вражають. Оголосивши обібрану ними ж Україну ворогом, поспішили безоглядно перерізати пуповину з материнським материком — у результаті стрімко знизилися обсяги постачання продуктів. Та так, що впали навіть нижче необхідного мінімуму. Примудрилися спровокувати гострий дефіцит ліків, паралізувавши постачання аптек. Зруйнували, «експропріювавши» з більшовицьким запалом, мережу українських банків. Натомість тепер заманюють інвесторів, знаючи наперед, що ніхто з адекватних бізнесменів кошти в невизнану цивілізованим світом територію не вкладе. Не зуміли забезпечити півострів водою, що відгукнулося занепадом не лише аграрної, а й промислової галузей, де лише за останні два місяці роботу втратили понад тридцять тисяч людей.

Через «грандіозний брутальний хапок» та масові безчинства зграй так званої «самооборони» почали масово тікати з ринку великі торговельні мережі, уже втрачено понад 50 солідних брендів...

Окреме слово про ситуацію з водою. Геополітичні «стратеги Аксьонова» не захотіли чи не зуміли цивілізовано вирішити з Україною цю проблему, чим прирекли аграріїв краю на значні збитки, на вимушену відмову від вирощування значного спектра традиційних для півострова культур, передусім рису, сої й кукурудзи. Тепер очікують, що валовий збір зернових не перевищить 960 тис. тонн за максимальної врожайності 18 ц/га (це при на диво рясних дощах у травні й червні!). Хоча аналітики застерігали: Крим не зможе забезпечити себе власним зерном навіть наполовину. Нині зернові термінали півострова залишилися без збіжжя: Україна припинила поставляти його, а Росія не може їх використовувати через складнощі транспортування.

Півострів на межі продуктового колапсу. Щоб зменшити паніку, яка охопила місцеве населення, з 26 травня із Криму суворо заборонили вивозити харчові продукти. Бо заїжджі росіяни так масово кинулися скуповувати тут удвічі дешевші українські харчі (борошно, олію, цукор, гречку, яйця, горілку, консерви, м’ясо, молочні продукти), що це вже стало загрожувати продовольчій безпеці краю. Найголосніше нині б’ють у дзвони приватні підприємці. Росія забороняє їм увозити українське м’ясо, а своєї сировини вже не залишилося, запахло дефіцитом і новими здорожчаннями.

Сподіватися, що РФ забезпечить харчами окупований Крим, не доводиться. Гасло «Росія нам допоможе!» ділом не підтверджується, бо в самій північній федерації загострюються проблеми з цим. «Буквально на очах погіршується ситуація в агропромисловому комплексі — темпи росту виробництва продукції сільського господарства зменшилися з 4,2% у 2012 році до 2% 2013-го», — зауважують російські аналітики. Згідно з офіційними даними Росстату, «за період із 1990 року зі складу оброблюваних сільськогосподарських угідь вибуло щонайменше 41,3 млн. га, тобто розмір посівних площ скоротився на третину (із 117,7 до 76,3 млн. га).

Росія й сама змушена імпортувати продовольство, витрачаючи на це, як свідчить Федеральна податкова служба, десятки мільярдів доларів. І в перспективі нічого обнадійливого, бо в розрахунку на один гектар сільгосп-угідь вона виділяє з держказни в 25-35 разів менше фінансових ресурсів, ніж країни Єврозони і США. Безпрецедентне зменшення запасів зерна, сільгоспсировини може ще більше загострити й без того вкрай непросту ситуацію з продовольством та посилити здорожчання харчів, ще дужче розгойдати маховик продовольчої інфляції.

Тож зрозуміло, що наступальна і горласта «Русская-йя-йя весна!» з «Кримна-а-а-шем!» не змінила на краще підвалин російської держави, хіба що збурила масовий великодержавний шовінізм. Водночас на безкраїх просторах Росії все більше наростає роздратування: «Досить годувати Крим і Чечню!» Кремль починає визнавати, що наобіцяні швидкі перетворення «вновь пріобрєтьонного алмаза корони Російской» йому не по кишені. Так, уряд РФ відмовився від прийняття зведеної «дорожной карты» з соціально-економічного розвитку анексованого Криму, про яку йшлося чи не з першого дня загарбання півострова. Між тим вона нібито передбачала комплекс екстрених заходів з поліпшення умов життя й піднесення економіки Криму. Фінанси для цього не будуть виділятися з федерального бюджету, а «вишуковуватимуться» в різних відомствах, яким відводиться місія стати «сімома няньками» Криму, за патронату яких «дитина» може залишитися «без ока». Особливо якщо врахувати масштаби відомої всім захланної російської корупції. Згадаймо хоча б те, що вартість спорудження одіозного «мосту в Росію» буквально за пару місяців виросла вже до 300 млрд. рублів, і це ще не остаточна цифра.

Чи не тому «уряд» Криму вже оголосив про відтермінування «прискореного періоду змін» щонайменше на п’ять років? Чи не тому замість обіцяного «бензинового раю» на півострові загострилися проблеми з пальним? Бензин не дешевшає, а потроху зникає. Приміром, в окупованій Керчі стрімко закриваються автозаправні станції. Нині на все місто залишилося лише кілька АЗС, де ще можна придбати пальне. До речі, обіцяного кримською владою суттєвого зниження цін на бензин до рівня середньоросійських так і не відбулося. Замість стрімкого розвитку економіки нова «вітрина Росії» тепер може «похвалитись» ізоляцією від зовнішнього світу із забороною на авіасполучення; транспортним колапсом; дезорганізованими торгівлею і сервісом; електроенергією за міжнародною комерційною ціною. У кримчан викликає запитання: «Що ж збираються розбудовувати росіяни в Криму — курорт чи військову базу?»

На мілітаризацію, перетворення півострова на суцільну військову базу грошей не шкодують. Крим дедалі більше стає небезпечною територією — через перенасиченість представниками різних родів військ, засилля феесбешників, завжди спітнілих (у чорній формі — у кримську спеку!) російських поліцейських, командированих звідусіль «даїшників», особливо нахабну безкарність незаконних формувань опереткових «козачків» і «самооборони»... Це з їхнього середовища, увішаного медальками «За освобожденіє Крима», які буквально жменями роздає Кремль, вербуються групи найманців-смертників для проведення терористичних акцій на Донбасі, Луганщині, півдні України.

Чи ж треба дивуватися, що все це сприяло розквіту контрабанди, махінацій, непевних оборудок з нерухомістю, кримінального переділу власності, супроводжуваного жорстокими вбивствами? Катастрофічно росте тяжка злочинність: за ці кілька місяців уже перевершено торішній показник — 13 тисяч кривавих злочинів, грабунків, насильств... Слідчий комітет Росії обіцяє задіяти для їхнього розслідування ще майже півтисячі слідчих, яким терміново підшукують квартири...

Водночас у Криму все частіше порушуються права людини, більшає випадків побиття, викрадення й наруги над «неправильними» (з точки зору російських шовіністів) громадянами, особливо — журналістами, роботу яких паралізують влада та цензура спецслужб. На цьому тлі агресивна пропагандистська газета «Крымская правда» відверто перейшла на мову ворожнечі, образ, принижень і цькування всього українського, часто перевершуючи в ненависті й чорноротості навіть найодіозніших своїх кремлівських хазяїв.

Останні ж увели тотальний контроль офіціозних масових заходів, особливо «модних» тут парадів зразка періоду радянського застою, на які нова влада не скупиться. Дивиною для кримчан стало створення «стерильних зон» під час масових прославлянь Росії й Путіна. Відведені місця скупчення статистів огороджують лабіринтами металевих парканів у радіусі кількох кварталів міста чи селища, всередину яких гурти часто зовсім захмелілих аборигенів можуть потрапити тільки через кілька КПП, пройшовши металодетектори та суворі огляди й обшуки. При цьому ступінь сп’яніння охочих до масовок осіб до уваги не береться. «Охмєлєлость і похмєлєлость», як пояснили поліціянти, за давньою традицією вважається ознакою широти російської душі...

Тож, керуючись древнім гаслом рабовласників: «натовпам плебеїв — хліба й видовищ!», влада щедро компенсує все дорожчий хліб безплатними масовими ура-патріотичними заходами. Ось і нині цілий тиждень на півострові відвертає увагу населення від життєвих проблем восьмий міжнародний фестиваль «Вєлікоє русскоє слово», мета якого, за задумом його організаторів (були присутні аж 150 сановних кремлівських гостей), максимально пришвидшити перетворення Криму на куточок Росії.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Ніхто не продав, ніхто не купив
Читати
Майдан хоче перевиборів парламенту
Читати
Доларів заманулося?
Читати
Харків тринькає бюджет на... росіян
Читати
Великий почин
Читати
На радість самогонникам
Читати
Заспокоїв...
Читати
Зателефонувати безплатно
Читати
Вітчизняних нема
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове