Архів
Четвер,
19 грудня 2013 року

№ 149 (19042)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Наша поштаСоняшник
  • За рубежем
Добра традиція

НІМЕЧЧИНА. Ангела Меркель знову обрана федеральним канцлером.

Докладніше...
А тим часом у сусідів...

АВСТРІЯ. Міністром закордонних справ став студент Себастіан Курц.

Докладніше...
«Іскандер» біля воріт

РОСІЯ. Армійські підрозділи активно стягують до кордону з Європою.

Докладніше...
У правосуддя руки довгі

ТУРЕЧЧИНА. За підозрою в хабарництві поліція заарештувала синів трьох міністрів.

Докладніше...
Зі своїм законом не сунься

АВСТРАЛІЯ. Набув чинності кодекс поведінки для біженців.

Докладніше...
Військова відповідь Піднебесній

ЯПОНІЯ. Уряд запроваджує нову оборонну стратегію на тлі посилення військової міці Китаю.

Докладніше...
Версія для друку          На головну

Святитель, чудотворець, благодійник

Сергій СКОРОБАГАТЬКО.

СЬОГОДНІ, 19 грудня (6 грудня ст. ст.), вшановуємо пам’ять святителя Николая (Миколая), Мирлікійського. Народився він у Лікії в місті Патари наприкінці ІІІ століття. Батьки були заможні й доброчесні, за порадою дядька, єпископа Патарського, благословили сина на служіння Господу. Ще замолоду був посвячений у сан пресвітера. Коли батьки його померли, всі свої статки віддав на допомогу злидарям, страдникам і бідним дітям-сиротам. Пам’ятаючи заповіт Божий, чинив добро потай, не чекаючи винагороди за свої благодіяння. Під час прощі в Єрусалим до гробу Господнього приборкав бурю на морі і воскресив матроса, котрий упав зі щогли і розбився на смерть: то були перші чудеса святого Миколая.

Якось багатий містянин опинився у глибоких злиднях і, для свого порятунку, надумав оддати заміж трьох дочок, котрі ще не досягли повноліття. Дізнавшися про це, Миколай тричі таємно кидав їм у вікно по гаманцю із золотими монетами. Таким чином дівчата уникли злої долі, а батько їхній врятувався від злиденного животіння. Він упізнав Миколая, підстерігши біля вікна, коли той утретє приніс гроші, але святий заборонив йому розповідати комусь про благодіяння.

Миколай оселився був у монастирі в Палестині, але одного разу вночі, стоячи на молитві, почув голос: «Миколаю! Не та це нива, на котрій принесеш ти сподіваний Мною плід. Обернися до людей, щоб уславилося в тобі ім’я Моє». Тут зрозумів Миколай, що Господь жадає від нього не чернечого служіння, і вирушив до Мир. Там саме обирали нового єпископа і благали Бога, щоби вказав гідного. Тоді одному зі священнослужителів сказано було уві сні, щоби став біля церковних дверей і стежив, хто перший з ім’ям Миколай увійде в церкву. Першим увійшов святий Миколай, який напередодні прибув у місто, і собор архипастирів поставив його на єпископство, хоча він і відмовлявся. Миколай поклав усі свої труди на благо пастви: всіх приймав із батьківською любов’ю, вислуховував прохання й скарги і твердо захищав безневинно гнаних. Під час розправ Діоклетіана над християнами святого кинули в тюрму, і там він, попри власні муки, розраював та втішав усіх в’язнів. Із вступом на царювання Константина Великого був повернений своїй пастві.

Святий Миколай брав участь у Першому Вселенському соборі, де виступив проти Арія, і, не стерпівши богохульств єресіарха, вдарив його по щоці. За це Собор позбавив Миколая архієрейських клейнодів, але Господь подав деяким єпископам знак уві сні, яким засвідчив, що вчинок Миколая вгодний Йому, і єпископи повернули святителю архієрейський сан.

Повернувшися в Мири, Миколай продовжував керувати своєю паствою і творив багато чудес, про які докладно розповідається в Житіях.

Помер святитель і чудотворець у глибокій старості, і мощі його було покладено в соборній Мирській церкві. Не облишив творити дива і по смерті. Ім’я його стало знане в усьому християнському світі, тож і назвали Чудотворцем. 19 (6) грудня святкуємо пам’ять святителя, а 22 (9) травня — перенесення мощей з Мир Лікійських до міста Бар на півострові Апулія в Італії, що було зроблено задля порятунку святині від невірних року 1087-го. Мощі спочивають у мармуровій раці під спеціально спорудженим храмом.

День Миколая — веселе народне свято. Колись господарі варили пиво, скликали гостей, з піснями їздили кіньми навколо села. Вважалося недобрим знаком, коли хтось інший, крім хазяїна, першим перейде подвір’я, тож кожний господар уставав якомога раніше і йшов до худоби, вітаючи і її та зичачи здоров’я й плодючості.

У народних переказах святий Миколай боронить людей (і тварин) від стихійних лих, а найбільше — на воді, чому і вважався покровителем рибалок. Виходячи в море на промисел, вони брали з собою образ святого чудотворця.

І ще один гарний, зворушливий звичай ніколи не забувався і живе нині: у день святого Миколая обдаровувати дітей — і не лише своїх, а й інших, особливо сиріток. Певна річ, нехай рука ваша буде щедрою до дітей і до всіх нужденних не тільки Миколиного дня.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Досить каламуті. Внесіть ясність
Читати
Бюджет провалили, та декому навіть краще
Читати
Відмивання грошей: досвід Одеси
Читати
А згодом приватизують
Читати
Вся влада — раді. Львівській
Читати
Мінусуємо
Читати
Ні чарки, ні півчарки
Читати
Та грець із тим літаком. А люди?..
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове