Архів
Вівторок,
17 грудня 2013 року

№ 148 (19041)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я

Пост здоров’я

Cторінку підготували Сергій СКОРОБАГАТЬКО та Микола ЮРЧИШИН.


Версія для друку          До списку статтей
  • На прийомі у спеціаліста

Понижений тиск

Микола ЮРЧИШИН.

Мова про гіпотонію — стан, при якому артеріальний тиск крові знижується на 20 і більше відсотків проти нормальних показників (до 90/60 мм рт. ст. і нижче). Недуга майже вп'ятеро частіше, ніж у чоловіків, зустрічається в жінок віком від 20 до 40 років. Невеликі зниження тиску безпечні для здоров'я, бо практично відсутні клінічні прояви. При значнішому його падінні гіпотонія таки істотно шкодить і потребує допомоги фахівця — терапевта чи кардіолога.

— ПРИЧИНИ зниження гідростатичного тиску (артеріальної гіпотензії) різні, — розповідає керівник відділення фармакотерапії Інституту кардіології імені М.Д.Стражеска доктор медичних наук, професор Марія Григорівна ІЛЛЯШ. — Вегетосудинна дистонія — чи не найчастіша причина падіння тиску, починаючи з дитячого й підліткового віку. Цей розлад викликають неврози, стресові ситуації, депресії, панічні стани. А ще — синдром хронічної втоми, черепно-мозкові травми, недостатнє вироблення гормонів щитоподібною залозою, вагітність, значна крововтрата (рани, хірургічні операції, пологи і післяпологовий період). Знижується тонус у судинах і при анафілактичному (коли пригнічуються функції центральної нервової системи), септичному (гнильному), посттравматичному шоках, хронічній серцевій недостатності, а також кардіоміопатії. Трапляється інколи й фізіологічна гіпотензія, яка супроводиться змінами у внутрішніх органах. Наприклад, у мешканців високогір’я або при тривалому перебуванні спортсменів у цих районах; працівників заводів у гарячих цехах, у жителів спекотних кліматичних зон (тропіки й субтропіки). Найчастіше тиск знижується через розширення судин (при цьому кров продовжує рухатись із такою ж швидкістю, а серце працює в звичному режимі). В інших випадках діаметр судин зберігається в нормі, а ударна сила серця зменшується. Від цього кров по судинах струменить повільніше і менше тисне на стінки артерій. Відповідно, падає тиск.

М. Ілляш розповіла, за якими симптомами людина сама, коли немає змоги виміряти тиск, може зрозуміти, що він у неї занизький. Це насамперед загальна слабкість, підвищена сонливість, апатія (не хочеться нічого робити), нестійкий настрій, дратівливість, порушення пам’яті, неуважність, підвищена чутливість до змін погоди, збільшення потовиділення. Характерні також блідість шкіри, запаморочення, холодні стопи та кисті рук, задишка під час фізичних навантажень, пришвидшене серцебиття. Часом дошкуляють напади нудоти, головний біль у ділянках лоба та скронь. Це вельми небезпечно! Адже при гіпотонії, що різко з’явилася, симптоми такі ж, як і при хронічному перебігу, але розвиваються значно швидше. Знепритомлення і потемніння в очах, запаморочення і виражена слабкість можуть спіткати так несподівано, що людина падає і травмується. Якщо артеріальний тиск знижується періодично, а решту часу відповідає нормі, то перелічені скарги виникають у хворих лише при нападі й зникають після повернення тиску до норми. Коли ж зниження непокоїть постійно, то й скарги регулярні.

Багатьох цікавить, зазначила Марія Григорівна, чи важко діагностувати гіпотонію, якщо тиск часто змінюється. Щоб визначити, фізіологічна чи патологічна гіпотонія у пацієнта, слід докладніше розпитати й оглянути його. Можуть знадобитись і додаткові методи — аналізи та інструментальне обстеження. Насамперед проводяться загальноклінічні (загальний аналіз крові та сечі, біохімія крові). Нормативні показники свідчать на користь фізіологічних змін. За будь-якого відхилення необхідно дослідити кожен орган, що потрапив під підозру, бо саме він може бути причиною гіпотонії.

Як пояснила професор, до інструментальних методів належать УЗД та рентгенографія. Вони дають змогу виявити порушення, якщо такі є, органів дихання, кровообігу і травлення. Також обов’язково слід провести моніторинг артеріального тиску, щоб виявити зміни та їх причини. Гіпотонія, яка проявляється незначним зниженням АТ без супутніх симптомів, лікування не потребує. Проте за частих і значних падіннях тиску, особливо із супутньою патологією, лікування обов’язкове. Нині є багато препаратів, що підвищують тонус судин, унаслідок чого останні зменшуються в діаметрі і артеріальний тиск зростає. Якщо він занизький через порушення у щитоподібній залозі, то треба приймати гормони. Дозування залежить від маси тіла пацієнта і вмісту в його крові гормонів щитоподібної залози. Можна застосовувати і препарати з кофеїном, але лише в тому разі, якщо не знайдено причину низького тиску.

За словами М.Ілляш, у боротьбі з гіпотонією за відсутності серйозних супутніх захворювань допомагає і народна медицина. Помічний, наприклад, отакий рецепт: подрібнити 100 грамів плодів розторопші, змішати з літром горілки, настоювати два тижні. Після цього процідити і приймати тричі на день по 50 крапель. Добре ще 2-3 цибулини середнього розміру, не очищуючи, залити літром води, додати 100-150 грамів цукру і варити на повільному вогні 15 хвилин. Відвар приймати щодня по 100 мілілітрів. Для підтримання життєвого судинного тонусів, якщо АТ не дуже низький, добре допомагає аптечна настоянка женьшеню.

Лікар запевнила, що ускладнень від пониженого артеріального тиску практично не буває. Хіба що можуть траплятися травми від падіння при непритомності.

Що стосується профілактичних заходів, то це — раціональне харчування і здоровий спосіб життя, який передбачає заняття спортом, зокрема оздоровчий масаж, плавання, відмову від шкідливих звичок. Слід також правильно збалансовувати працю й відпочинок, уникати стресових ситуацій. А ще — необхідно періодично вимірювати артеріальний тиск!

Версія для друку          До списку статтей
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове