• Нашого цв╕ту по всьому св╕ту

Мости Славонського Броду

Олександр КАРПЕНКО

Хореограф╕чний ансамбль Укра╖нського культурно-просв╕тнього товариства ╕мен╕ Тараса Шевченка з м╕ста Прнявор (Босн╕я та Герцеговина). Фото автора.

У Хорват╕╖ з╕бралися представники укра╖нських громад ц╕╓╖ Республ╕ки, а також Серб╕╖, Словен╕╖, Босн╕╖ та Герцеговини. Це перший зб╕р укра╖нц╕в колишньо╖ Югослав╕╖ п╕сля громадянсько╖ в╕йни 1991-1995 рок╕в, внасл╕док яко╖ утворилося ш╕сть незалежних держав, а тутешн╓ укра╖нство, колись ╓дине, розкололось на к╕лька частин, опинившись н╕би на островах. Укра╖нц╕ п╕д час тих кривавих под╕й були по р╕зн╕ боки фронт╕в, воюючи ╕ за словенц╕в, ╕ за хорват╕в, серб╕в ╕ нав╕ть за мусульман. Але попри тривалий мир колишньою Югослав╕╓ю ╕ дос╕ блука╓ привид т╕╓╖ братовбивчо╖ в╕йни, яка для когось була визвольною, а для когось ≈ громадянською. Ще пам▓ятаються вза╓мн╕ образи, не вгамувався б╕ль утрат, не зникли сл╕ди в╕д куль та осколк╕в на багатьох будинках м╕ст ╕ с╕л, ще продовжують вмирати в╕д ран, завданих на т╕й в╕йн╕, ╖╖ ветерани та ╕нвал╕ди. Тож вза╓мини м╕ж народами колишньо╖ федерац╕╖ поки що, на жаль, не можна назвати теплими ╕ дов╕рливими. Хоча р╕к у р╕к вони пол╕пшуються. Зм╕цнюються економ╕чн╕ та культурн╕ зв▓язки, утворюються зм╕шан╕ родини. Час поступово бере сво╓.

≈ МИ ЗУСТР╤ЛИСЯ у Славонському Брод╕ не випадково. По-перше, м╕сто розташоване майже в центр╕ колишньо╖ Югослав╕╖, по-друге, ма╓ символ╕чну назву: настав час шукати броду, щоб здолати перепони, як╕ розд╕ляють укра╖нц╕в, та нарешт╕ збудувати м╕ж ними мости, ≈ сказав, в╕дкриваючи м╕жнародний форум укра╖нц╕в, один ╕з його ╕н╕ц╕атор╕в, л╕дер укра╖нсько╖ громади Славонського Броду Михайло Семенюк.

Йшлося про стан укра╖нського руху в нових незалежних державах та про можливост╕ сп╕вроб╕тництва м╕ж нашими громадами. Становище кожно╖ з них певною м╕рою залежить в╕д пол╕тично╖ та соц╕ально-економ╕чно╖ ситуац╕╖ в цих кра╖нах. Найусп╕шн╕ша з-пом╕ж сво╖х колишн╕х сестер Республ╕ка Словен╕я. Вона ув╕йшла до НАТО та ╢С, р╕вень життя ╖╖ громадян вищий, н╕ж у сус╕дн╕х державах. Проте не можна сказати, що умови для розвитку нац╕ональних меншин у ц╕й кра╖н╕ найл╕пш╕. В укра╖нц╕в Словен╕╖ проблем не менше, н╕ж у ╖хн╕х ╓динокровних брат╕в з ╕нших республ╕к колишньо╖ Югослав╕╖. Не в╕дста╓ за темпами економ╕чного розвитку ╕ Хорват╕я, яка вже стала членом П╕вн╕чноатлантичного альянсу та ось-ось ма╓ вступити до ╢С. Укра╖нство в ц╕й кра╖н╕ ≈ на етап╕ в╕дродження. Два роки тому воно зд╕йснило сво╓р╕дну нац╕ональну революц╕ю: вийшло з Союзу русин╕в ╕ укра╖нц╕в та утворило окрему орган╕зац╕ю ╚Укра╖нська громада Республ╕ки Хорват╕я╩, оск╕льки партнери по союзу не визнавали н╕ Укра╖ни, н╕ ╖╖ святинь. Влада ц╕╓╖ кра╖ни дуже прихильно ставиться до укра╖нц╕в, бо вони, по-перше, брали участь у визвольних змаганнях хорватського народу, а по-друге, Укра╖на першою з-пом╕ж ╕нших кра╖н визнала незалежн╕сть Хорват╕╖. Л╕дери укра╖нсько╖ меншини представлен╕ в органах м╕сцевого самоврядування. Чимало культурно-осв╕тн╕х проект╕в громади ф╕нансу╓ держава.

День у день зм╕цню╓ться економ╕чний потенц╕ал Серб╕╖. Укра╖нська меншина в ц╕й кра╖н╕ невелика, але активн╕стю переважа╓ решту. Ма╓ 12 укра╖нських шк╕л, десятки хореограф╕чних та вокальних ансамбл╕в. Щороку у Серб╕╖ проходить м╕жнародний фестиваль укра╖нсько╖ народно╖ творчост╕ ╚Калина╩, в якому беруть участь колективи та виконавц╕ з ╢вропи.

╤ лише у Босн╕╖ та Герцеговин╕ ще й дос╕ не все владналося. Управл╕ння ц╕╓╖ держави зд╕йсню╓ться з двох адм╕н╕стративних центр╕в: сербського та мусульмансько-хорватського. Однак реальну владу тут ма╓ комендатура в╕йськ ООН. 49 в╕дсотк╕в територ╕╖ кра╖ни належить сербам, решта √ хорватам та мусульманам. ╤ ц╕ уламки не утворюють одне ц╕ле. Якщо сербськ╕ райони позначити червоним, а хорватсько-мусульманськ╕ √ зеленим, то загальна карта кра╖ни нагадуватиме зелену сукню у червоний горошок. Серби вважають столицею Баню Луку, хорвати ╕ мусульмани √ Сара╓во. ╤ це не ╓дине протир╕ччя м╕ж цими народами. ╢ чимало таких, що ╖х вони нав╕ть не можуть доладно сформулювати. Просто не дов╕ряють одне одному, ╕ все. Тож мир у ц╕й кра╖н╕ трима╓ться на волосин╕. ╚Це порохова бочка з запаленим гнотом╩, ≈ кажуть укра╖нц╕ з Босн╕╖.

╤ дос╕ в ц╕й кра╖н╕ нема╓ укра╖нського посольства. Зам╕сть нього √ канцеляр╕я в Сара╓во. Укра╖нц╕ розпорошен╕ на дек╕лька товариств. Але не тому, що м╕ж ними нема╓ згоди, а через те, що територ╕я кра╖ни розколена. Певна р╕ч, унасл╕док цього наша громада п╕дупала на сил╕. А була ж колись численною ╕ потужною. Адже саме сюди при╖здили укра╖нц╕ п╕д час першо╖ хвил╕ ем╕грац╕╖, а вже пот╕м розселялися у Серб╕╖, Хорват╕╖, Словен╕╖. Тут започатковано чимало духовних, осв╕тн╕х, культурних, театральних, мистецьких традиц╕й, як╕ укра╖нськ╕ переселенц╕ перенесли згодом на терени сус╕дн╕х кра╖н, а також до Канади, США, Австрал╕╖. Але традиц╕╖ босн╕йських укра╖нц╕в таки беруть гору над вс╕ма негараздами, переконаний один ╕з л╕дер╕в босн╕йських укра╖нц╕в Стево Гаврилюк. В╕дновлено роботу укра╖нського самод╕яльного театру. Ожили десятки вокальних та хореограф╕чних ансамбл╕в. В╕дроджено фестиваль народно╖ творчост╕ ╚Червона калина╩. Словом, хоч кам╕ння з неба, а вкра╖нське життя все одно трива╓.

Було видно, що учасники зустр╕ч╕ ≈ патр╕оти сво╖х держав. ╤ якби йшлося тут про пол╕тику, м╕ждержавн╕ стосунки, то навряд чи д╕йшли б згоди. Тож одразу окреслили тематику розмови: культура, осв╕та, видавнич╕ справи. ╚К╕нцева мета цього форуму ≈ утворити м╕ждержавну асоц╕ац╕ю укра╖нських громад, яка матиме змогу залучати кошти фонд╕в ╢С на реал╕зац╕ю сво╖х проект╕в. Але сл╕д добре обм╕ркувати, на яких засадах об▓╓днуватися╩, ≈ сказав голова Укра╖нсько╖ координац╕╖ у Хорват╕╖ В╕ктор Филима. Вс╕ погодилися працювати у цьому напрям╕. Вносилося чимало слушних пропозиц╕й щодо майбутн╕х сп╕льних проект╕в, зокрема, проведення фестивал╕в, орган╕зац╕я дитячих мовних табор╕в. ╚Будуть кошти з фонд╕в ╢С чи н╕, а ма╓мо тим часом об▓╓днати власн╕ можливост╕ та ресурси, аби допомогти слабшим вийти на вищий р╕вень╩, ≈ говорив голова Нац╕онально╖ ради укра╖нсько╖ меншини Серб╕╖ Мирослав Калинюк.

Чимало було у т╕й розмов╕ камен╕в спотикання: чи ма╓ нове об▓╓днання набути статусу юридично╖ особи або якогось ╕ншого, як ним керувати, ╕ таке ╕нше. Д╕йшли згоди, що таке об▓╓днання необх╕дне, що вс╕ учасники форуму мають ув╕йти до складу ╕н╕ц╕ативного ком╕тету з╕ створення м╕жнародно╖ асоц╕ац╕╖ укра╖нц╕в, наступне зас╕дання якого ма╓ в╕дбутися в ╕нш╕й кра╖н╕: Серб╕╖, Словен╕╖ чи Босн╕╖. Координатором ком╕тету обрано В╕ктора Филиму.

≈ Боюся, проте, що т╕льки-но почнемо створювати асоц╕ац╕ю з╕ статусом юридично╖ особи, для яко╖ треба м╕сце прописки у як╕йсь столиц╕, то в╕д т╕╓╖ дов╕ри, що панувала сьогодн╕, не залишиться й сл╕ду, а тому, вочевидь, нашу сп╕впрацю сл╕д заф╕ксувати багатосторонньою угодою, ≈ м╕рку╓ В╕ктор Филима.

М╤ЖНАРОДНИЙ форум укра╖нц╕в тривав до вечора ╕ поступово перетворився на Восьмий м╕жнародний фестиваль дитячо╖ творчост╕, адже укра╖нськ╕ л╕дери привезли з собою до Славонського Броду по к╕лька творчих колектив╕в. Учасник╕в творчого змагання прив╕тали посол Укра╖ни в Хорват╕╖ Борис Зайчук, представники хорватсько╖ обласно╖ ╕ м╕сцево╖ адм╕н╕страц╕й, л╕дери укра╖нських громад.

Вдарили музики. ╤ н╕би вихор ув╕рвався до фестивально╖ зали, розкручуючи запальний укра╖нський танок. Що не ансамбль, то характер, то самобутн╕й стиль, на котр╕ наклали в╕дбиток м╕сце проживання, традиц╕╖, умови, в яких плека╓ться мистецтво танцю. Дуже вправними, майже профес╕йними, були юн╕ танцюристи з Серб╕╖, швидкими й запальними √ виконавц╕ з Босн╕╖, а колективи з Хорват╕╖ н╕би розмовляли з глядачем мовою танцю. Дивлюсь, а на сцен╕ з акордеоном у руках у склад╕ ╕нструментального ансамблю Михайло Семенюк. Еге, та в╕н, виявля╓ться, ╕ швець, ╕ жнець, ╕ на дуду грець! Мало того, що пан Михайло ≈ один ╕з л╕дер╕в хорватських укра╖нц╕в, то в╕н ще й усп╕шний п╕дпри╓мець, меценат укра╖нсько╖ справи, в╕дм╕нний музикант, ╕н╕ц╕атор цього фестивалю. Як ушкварив разом ╕з ╕ншими виконавцями мелод╕ю гопака ≈ аж люстри захиталися. ╚Займаюся танцями, сп╕вами, музикою з семир╕чного в╕ку. Цього року в╕дзначатиму 40-р╕чний юв╕лей сво╓╖ участ╕ в самод╕яльн╕й народн╕й творчост╕ укра╖нсько╖ громади╩, √ похвалився пан Михайло.

√ П╕сн╕ ╕ танц╕ √ один ╕з засоб╕в нашо╖ боротьби за душ╕ юних укра╖нц╕в. Але катастроф╕чно не вистача╓ хореограф╕в, диригент╕в. У цьому нам мала б допомогти Укра╖на, √ говорить представник укра╖нсько╖ громади у Рад╕ з питань нац╕ональних меншин при уряд╕ Республ╕ки Хорват╕╖ Лариса Углешич-Прокопенко.

У цих творчих перегонах ≈ знаю напевне ≈ переможених не було. Перемогла, як мовиться, дружба. Бачили б ви, який сп╕льний танець скомпонували учасники двадцяти колектив╕в п╕д час забави. Сам╕, без режисер╕в ╕ хореограф╕в. Я назвав би його танком укра╖нсько╖ ╓дност╕. Поки доросл╕ ведуть перемовини про ╕нтеграц╕ю, д╕ти ╖╖ вже досягли.