Арх╕в
П▓ятниця,
23 с╕чня 2009 року

╧ 7 (18293)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер

      У номер╕:Добрий господарВесела св╕тлиця
  • За рубежем
Почав з м╕жнародних проблем

США. Св╕й перший робочий день 44-й президент Барак Хусейн Обама присвятив проблемам ╤раку та Афган╕стану.

Докладн╕ше...
╚Виправили╩ конституц╕ю

РОС╤Я. Прийнят╕ з ╕н╕ц╕ативи президента Дмитра Медвед╓ва поправки до конституц╕╖ РФ опубл╕ковано в ╚Рос╕йськ╕й газет╕╩, ╕ тепер вони оф╕ц╕йно набрали чинност╕.

Докладн╕ше...
Знижено зарплатню урядовцям

ЛИТВА. Парламент схвалив пропозиц╕ю знизити зарплатню депутатам ╕ членам уряду.

Докладн╕ше...
╚Система кулака╩

НОРВЕГ╤Я. Св╕й новий тв╕р Кар╕н Вослеф, жителька селища Скедсму, адресу╓ лише чолов╕кам.

Докладн╕ше...
Верс╕я для друку          На головну

Згор╕в за Укра╖ну

Володимир ЖУРАВЕЛЬ

Фото автора.

21 с╕чня 2009 року до могили Тараса Шевченка у Канев╕ п╕днялися сотн╕ людей з р╕зних куточк╕в Укра╖ни ≈ Донеччини, ╤вано-Франк╕вщини, Ки╖вщини, Полтавщини, Черкащини. Прибули, зокрема, народн╕ депутати, парт╕йц╕ Народного Руху, ╚Нашо╖ Укра╖ни╩, ВО ╚Свобода╩, КУНу, представники козацтва, просто громадяни. Орган╕зованими групами з╕йшли на Чернечу гору члени молод╕жних патр╕отичних орган╕зац╕й, поодинц╕ й парами легко долали крут╕ сх╕дц╕ м╕сцев╕ юнаки та д╕вчата, обминаючи поважних, ╚з перепочинком╩, ветеран╕в...

А П╤ЗНЬОГО вечора 20 с╕чня 1978 року до м╕сця останнього спочинку Великого Кобзаря з╕йшов одинокий чолов╕к. В╕н при╖хав до Канева останн╕м ки╖вським автобусом. Шлях на гору, в три к╕лометри в╕д вокзалу, подолав п╕шки з об▓╓мною вал╕зою у руках. Того дня хурделило, з Дн╕пра дув пронизливий морозний в╕тер. Чолов╕к трохи постояв б╕ля могили, трич╕ об╕йшов довкола пам▓ятника, витоптавши на сн╕гу символ╕чне коло пошани тому, кого для себе вважав найб╕льшим моральним авторитетом. Тод╕ з оглядового майданчика мемор╕алу розкидав близько тисяч╕ писаних в╕д руки лист╕вок. Пот╕м, як встановить сл╕дство, приблизно о трет╕й годин╕ ноч╕, облив себе гасом ╕ п╕дн╕с до серця запальничку...

Уранц╕ обгор╕ле т╕ло знайшов один з прац╕вник╕в музею. А вже по об╕д╕, та й наступного дня, на Тарасов╕й гор╕ аж киш╕ло м╕л╕ц╕онерами та з Черкас ╕ Ки╓ва кадеб╕стами, як╕ на кол╕нах зповзали схили круч╕, маючи ╚державно╖ ваги╩ завдання ≈ з╕брати рознесен╕ в╕тром ус╕ до одн╕╓╖ лист╕вки. Що ж такого крамольного в них м╕стилося? З▓ясувалось, було ╖х в╕с╕м тип╕в, а зм╕ст зводився до звинувачень тотал╕тарно╖ системи в замовчуванн╕ нац╕ональних проблем, нищенн╕ укра╖нсько╖ мови ╕ культури, приниженн╕ людсько╖ г╕дност╕ м╕льйон╕в укра╖нц╕в. Не вс╕ прокламац╕╖ знищили. К╕лька, прим╕ром, заховав тод╕шн╕й начальник Кан╕вського райв╕дд╕лу м╕л╕ц╕╖ Олександр Гнучий, а вже п╕сля 1991 року передав до Шевченкового музею. Ось рядки одн╕╓╖ з них ≈ сво╓р╕дний ман╕фест людини-смолоскипа: ╚Протест проти рос╕йсько╖ окупац╕╖ на Укра╖н╕! Протест проти русиф╕кац╕╖ укра╖нського народу! Хай живе Самост╕йна Соборна Укра╖нська держава! Укра╖на для укра╖нц╕в! З приводу 60-р╕ччя проголошення самост╕йност╕ Укра╖ни Центральною Радою 22 с╕чня 1918 р. ≈ 22 с╕чня 1978 р. на знак протесту спалився Г╕рник Олекса з Калуша. Т╕льки в цей спос╕б можна протестувати в Радянському Союз╕!╩.

Олекса Миколайович Г╕рник народився у Богородчанах на ╤вано-Франк╕вщин╕ 27 березня 1912 року. Зак╕нчив г╕мназ╕ю, був членом патр╕отичних орган╕зац╕й ╚Сок╕л╩, ОУН, ╚Просв╕ти╩. Арештантського хл╕ба п╕знав ще за Польщ╕ ≈ за проукра╖нську позиц╕ю був засуджений до п▓яти рок╕в позбавлення вол╕. Покарання в╕дбував у сумнозв╕сн╕й льв╕вськ╕й тюрм╕ ╚Бриг╕дки╩, в концтабор╕ Береза Картузька. Зв╕дти, у вересн╕ 1939 року, коли почалася н╕мецько-польська в╕йна, ут╕к. А вже в листопад╕, п╕сля в╕дв╕дин у Стрию панахиди за загиблими с╕човими стр╕льцями, Олексу Г╕рника заарештували радянськ╕ ╚визволител╕╩ ╕ запроторили на 8 рок╕в у табори Уралу. П╕сля повернення у р╕дн╕ кра╖ в╕н одружився, оселився у Калуш╕, тут народилися сини Марк╕ян ╕ ╢вген. Працював землекопом на цегельн╕, обл╕ковцем, ╕нженером на х╕м╕чному завод╕. Укра╖нським патр╕отом бути не переставав. Н╕коли. Це вже тепер, кр╕зь роки, знайом╕ й друз╕, син ╢вген згадують як╕сь конкретн╕ еп╕зоди, прим╕ром, як ╖здив частенько Олекса Г╕рник до Львова, привозив зв╕дти прац╕ Брайчевського, Чорновола, Дзюби. В╕н обожнював Т. Г. Шевченка, багато поез╕й з ╚Кобзаря╩ знав напам▓ять...

Олекса Г╕рник зд╕йснив самоспалення не в хвилину духовного чи душевного в╕дчаю, не внасл╕док депрес╕╖ чи яко╖сь ╕ншо╖ хвороби. Було ╕ так намагалися представити його вчинок. В╕н осмислено готувався до цього непростого кроку. Готувався к╕лька рок╕в, заздалег╕дь написав лист╕вки. Щоб бодай у такий страшний спос╕б вдарити на сполох, пробудити укра╖нський дух сп╕вв╕тчизник╕в. У прощальному лист╕ до дружини так написав: ╚М╕й протест ≈ то сама правда, а не московська брехня в╕д початку до к╕нця. М╕й протест ≈ то пережиття, тортури укра╖нсько╖ нац╕╖. М╕й протест ≈ то промете╖зм, бунт проти насилля й поневолення╩.

Звичайно, за комун╕стичних час╕в було зроблено все, щоб про подвиг, причини самоспалення Г╕рника н╕хто не д╕знався, щоб ╕м▓я його викреслити з пам▓ят╕ людсько╖. Але з настанням незалежност╕ душа мученика воскресла ╕ озвалася закликом до укра╖нства жити й боротись в ╕м▓я Батьк╕вщини. Багато зробив для ув╕чнення пам▓ят╕ про Олексу Г╕рника кан╕вський кра╓знавець Михайло ╤щенко, котрий того траг╕чного с╕чневого дня як л╕кар швидко╖ медично╖ допомоги мусив засв╕дчити ф╕зичну смерть ╚укра╖нського Прометея╩. А духовне життя геро╓в╕ продовжив як автор першо╖ в Укра╖н╕ публ╕кац╕╖ про його жертовний вчинок. На батьковий шлях боротьби за укра╖нську Укра╖ну став його син ╢вген ≈ народний депутат четвертого ╕ п▓ятого скликань Верховно╖ Ради. Минулого року ╚За проявлен╕ громадянську мужн╕сть ╕ самопожертву в ╕м▓я незалежно╖ Укра╖ни╩ Олекс╕ Г╕рнику посмертно присво╓но високе звання ≈ Герой Укра╖ни. ╤ ось 21 с╕чня року нин╕шнього на м╕сц╕ самоспалення встановлено пам▓ятний знак роботи молодого ки╖вського скульптора Андр╕ана Балога. Виготовлено його на кошти гранту Президента В╕ктора Ющенка.

У церемон╕╖ урочистого в╕дкриття взяли участь в╕дом╕ укра╖нськ╕ пол╕тики й громадськ╕ д╕яч╕ ≈ ╤гор Юхновський, ╤ван Плющ, Ярослав Кендзьор, В▓ячеслав Кириленко та багато ╕нших. Прибули також колишн╕й гендиректор Шевченк╕вського нац╕онального запов╕дника, а нин╕ посол Укра╖ни в Б╕лорус╕ ╤гор Л╕ховий, син Олекси Г╕рника ╢вген, ветерани УПА з ╤вано-Франк╕вщини ╕ представники Всеукра╖нсько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ ╚Чорнобиль ≈ Допомога╩ з Донецька, де засновано ╓диний в наш╕й кра╖н╕ музей народних геро╖в ╚Смолоскип╩. У ньому з╕брано матер╕али ╕ про Олексу Г╕рника, ╕ про Василя Макуха з Льв╕вщини, який спалився на Хрещатику 5 листопада 1968 року на знак протесту проти колон╕ального становища Укра╖ни та агрес╕╖ СРСР проти Чехословаччини.

В╕чна слава героям, як╕ смертю сво╓ю прокричали про любов до В╕тчизни!

Верс╕я для друку          На головну
  • З пов╕домлень ╕нформагентств
Президент обурений безд╕яльн╕стю
Читатаи
Крах ╚велико╖ пол╕тично╖ год╕вниц╕╩
Читатаи
╢ сто ш╕стдесят друга!
Читатаи
Нема╓ п╕дстав для п╕двищення ц╕ни на газ для населення
Читатаи
Ю. Тимошенко: Укра╖н╕ дефолт не загрожу╓
Читатаи
Укра╖на експортувала близько 14 м╕льйон╕в тонн зерна
Читатаи





Мал. А. Василенка.